ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ НА ФАХОВОМУ СЕМІНАРІ
Вчені Академії фінансового управління взяли участь у фаховій дискусії на тему «Монетарна політика України – джерело зростання?», яку організував Центр імені О. Разумкова (http://razumkov.org.ua/) спільно з Міжнародним інститутом бізнесу за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні (http://fnst.org/content/ukraine-und-belarus). Захід відбувся 29 вересня 2016 року в конференц-залі готелю «Національний».
На цьому форумі Центр імені О. Разумкова представив результати виконаного дослідження. З головною доповіддю «Політика монетарного розширення на підтримку зростанню і розвитку» виступив д.е.н. В. В. Юрчишин, директор економічних програм. Обговорювалися такі питання: сучасні світові тенденції, глобальні чинники і складові формування монетарної політики; взаємний вплив макроекономічних складових (інфляції, процентної ставки, інвестицій тощо) та результативності інструментів монетарної політики; особливості реалізації монетарної політики в Україні, зокрема з урахуванням оголошеної політики НБУ переходу до так званого інфляційного таргетування; умови та напрями посилення банківської системи для підтримки розвитку країни.
У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, банківської та фінансової системи, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств і міжнародних організацій. На жаль, форум із різних причин не змогли відвідати запрошені народні депутати та представники Національного банку.
На знімку: під час засідання (виступ В.В.Юрчишина)
Станіслав Аржевітін, д. е. н., завідувач кафедри банківської справи КНЕУ, у своєму виступі піддав критиці монетарну політику НБУ, відзначивши розбіжність між деклараціями (політика де-юре) та фактичними заходами і результатами (політика де-факто). Він відзначив, що режим таргетування інфляції запроваджений лише у 18 % країн світу, а очікування позитивного ефекту проголошеної монетарної політики назвав «економічним романтизмом».
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні, наголосив на необхідності підвищення ефективності саме бюджетно-податкової політики для нівелювання макроекономічних дисбалансів. Канали монетарної трансмісії відзначаються слабкою дієвістю та не можуть самостійно забезпечити стійких темпів економічного розвитку, тоді як індикатори ефективності бюджетно-податкової політики (відношення боргу до ВВП, обсяги обслуговування державного боргу до ВВП, рівень дефіциту зведеного бюджету) можуть значно вплинути на очікування економічних агентів (зокрема іноземних інвесторів) та відповідно покращити інвестиційну активність і створити базис для стимулювання господарської діяльності в країні.
|
Валерій Прохоренко, голова Правління ПАТ "БТА БАНК", зазначив, що високі процентні ставки за кредитами позичальникам (на рівні від 20 %) відображають підвищений кредитний ризик для українських банків. Проблема дорогих ресурсів доповнюється відсутністю довгострокових депозитів, тоді як клієнти потребують фінансування на 3–5 років.
На знімку: Валерій Прохоренко
Колишній виконавчий директор Національного банку України Ігор Шумило наголосив на відсутності чіткої довгострокової грошово-кредитної політики НБУ та наголосив, що у період девальваційних тенденцій, які спостерігались літом поточного року, НБУ проводив політику на штучне утримання гривні від зміцнення, що формувало деформовані інформаційні сигнали бізнесу та відповідно не дозволяло підвищити рівень довіри до національної грошової одиниці. За всю історію гривні економічні агенти спостерігають або період стабільного курсу, або значну її девальвацію, що відповідним чином формує курсові очікування у суспільстві.
Від Академії фінансового управління в дискусії взяли участь провідні наукові співробітники к.е.н. Дробязко А. О. та к.е.н. Бортніков Г. П.
У своєму виступі Дробязко А. О. наголосив на ситуативному зниженні інфляції останніми місяцями, що складно приписати саме ефективній монетарній політиці, а також на несприятливому діловому кліматі в країні і вкрай слабкій судовій системі. Остання нині є перепоною на шляху до реальних інвестицій у країну і не захищає інтереси кредиторів у разі дефолту позичальників.
Бортніков Г. П. звернув увагу на необхідність аналізу на рівні центрального банку ефекту монетарної політики для зайнятості в економіці, вивчення взаємозв’язків між інфляцією та безробіттям, оскільки масштаби реального безробіття приховані величезною трудовою еміграцією. Крім того, він зазначив, що варто зосереджуватися не стільки на формуванні складу Ради НБУ, скільки на її повноцінній функціональності, а саме роботі відповідних комітетів із стратегії, кадрових призначень та винагороди, аудиту. Бортніков Г. П. підкреслив, що девальвація гривні історично відбувалася саме тоді, коли це було вигідно українським експортерам, аби компенсувати спад попиту і відповідне зниження цін на свою продукцію на світових ринках.
Учасники дискусії піднімали питання про низьку довіру до органу монетарної політики, а деякі більш категорично визнавали недовіру економічних суб’єктів до центрального банку. На жаль, учасники заходу не прийняли спільної резолюції для інформування законодавчої влади та центрального банку.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
05 жовтня 2016 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ АНТИКРИЗОВОЇ РАДИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор Олександр Любіч, завідувач відділу державних фінансів, д.е.н., професор Василь Кудряшов та заступник директора Центру фінансово-економічних експертиз Світлана Сороко взяли участь у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), яке відбулося 10 червня 2016 р. у приміщенні Торгово-промислової палати України у м. Києві.
Участь у конференції взяли представники центральних органів державної влади, Правління Українського союзу промисловців і підприємців, науковці та економічні експерти, члени Антикризової ради громадських організацій України, бізнесу та громадських об’єднань з усіх областей України.
Головуючим на засіданні був президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
На знімку (зліва направо):
Сергій Прохоров (1-й віце-президент УСПП) та Анатолій Кінах
Понад рік тому був створений Антикризова рада громадських організацій України. Зараз в його складі близько 100 об'єднань, що представляють практично весь реальний сектор економіки України, експертне та наукове співтовариство. Результатом спільної роботи стала Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу.
Документ, створений на відкритій основі, майже в режимі онлайн-поновлення, з діагностикою основних проблем економічного розвитку країни і можливим набором інструментів для їх вирішення. Він пройшов кілька стадій обговорення в різних форматах, представлений в парламентських і урядових колах і зараз продовжує актуалізуватися.
Експерти підготували конкретні рекомендації до урядового плану дій на 2016 рік, який наразі доопрацьовується, щоб підвищити ефективність спільних дій в економічній сфері. «Одна із найболючіших тем для підприємництва і інвесторів – відсутність кредитування за адекватними ставками – можна вирішити, розробивши спільну програму КМУ та Нацбанку щодо відновлення кредитування реального сектору економіки» – зауважив Анатолій Кінах
На знімку (зліва направо): О. Любіч, С. Сороко та В. Кудряшов; виступ О. Любіча
У своєму виступі Олександр Любіч акцентував увагу присутніх на забезпечення стійкості фінансової системи країни, яке є передумовою розвитку реального сектору. Зазначена Програма містить Розділ I - «Повернення довіри до української банківської системи та удосконалення державної грошово-кредитної політики», в обговоренні якого неодноразово брали участь науковці ДННУ «Академія фінансового управління». Багато пропозиції від фахівців Академії увійшли до остаточної редакції Програми. На цей час слід:
- Прийняти національну антикризову програму з довгострокового рефінансування банків Національним банком України з метою стимулювання (відновлення) кредитування реального сектору економіки на основі апробованого в країнах ЄС досвіду антикризових програм;
- Запровадити в банках з державним капіталом на зразковому рівні для банківської системи сучасні стандарти корпоративного управління (рекомендації міжнародних організацій, Базельського комітету з банківського нагляду та Національного банку України);
- Прийняти національну програму реструктуризацію іпотечних, в т.ч. валютних, кредитів для поліпшення якості активів банків та зниження соціальної напруженості у суспільстві. Передбачити у реструктуризації трансформацію валютних кредитів у гривневі за курсом, оптимальним з точки зору балансу інтересів банків як кредиторів та самих позичальників (враховувати успішний досвід реструктуризації проблемних кредитів в зарубіжних країнах за ініціативою центральних банків);
- Стимулювати кредитування малого та середнього бізнесу в Україні шляхом запровадження (за підтримки міжнародних донорських організацій) підготовленого у 2015-2016 роках проекту створення національної схеми гарантування кредитів МСП;
- Негайно сформувати повноцінний склад Ради Національного банку згідно Закону про Національний банк. Після формування Ради Національного банку ініціювати розгляд доцільності зміни цільової функції НБУ з внесенням змін до Закону про НБУ на користь визначення пріоритетного завдання для НБУ – створення умов для економічного зростання та забезпечення стабільності фінансової системи, що дозволить збалансувати права та відповідальність НБУ як макрорегулятора та створить підстави для об’єктивної оцінки його діяльності з боку суспільства.
Він також підкреслив, що реальний сектор потребує відновлення кредитної активності комерційних банків, формування сегменту інвестиційного кредитування, забезпечення стійкості банківської сфери. Саме тому пріоритетним напрямком розвитку банків на найближчі роки є відновлення довіри до банківського сектору; розширення спектра банківських послуг і доступу до них.
У зв'язку з цим Академія вносить відредаговані пропозиції для включення а Антикризову програму із коментарями щодо їх відповідності конкретним розділам Планів Уряду.
На знімку (зліва направо):
Віталій Майко (віце-президент УСПП), Анатолій Кінах, Анатолій Павленко (ректор КНЕУ ім. В. Гетьмана)
Експерти Антикризової ради переконані, що пріоритетами у діях Уряду мають стати подолання таких резонансних проблем, як високий рівень корупції, відсутність неупередженої судової системи; узгоджені дії НБУ та уряду у грошово-кредитній сфері, дієві зміни податкової системи. Ці та інші пропозиції будуть передані урядовцям в найближчий час.
На засіданні також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з членами Антикризової ради громадських організацій України та правління Українського союзу промисловців і підприємців.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
01 липня 2016 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОМУ ФОРУМІ «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»
На запрошення керівництва Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності науковці Академії фінансового управління, співробітники відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор О. Любіч, к.е.н. А. Дробязко та к.е.н. Г. Бортніков узяли участь у Всеукраїнському науково-практичному форумі, присвяченому обговоренню проекту Стратегії, який проходив 19–20 травня у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана.
Як повідомлялося, 18 квітня голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка на круглому столі у Верховній раді України презентував базовий проект Стратегії розвитку банківської системи України на 2016–2020 роки для громадського обговорення та доопрацювання. Документ підготовлений робочою групою, до якої увійшли експерти у сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, банківського бізнесу, представники громадських та наукових організацій.
Проект передбачає подолання кризи, створення передумов стабільності гривні і банківської системи, підвищення довіри до регулятора, а також побудову системи стимулів для прискорення економічного зростання. Метою Стратегії є ініціювання нової дискусії щодо розвитку банківського сектору. Серед пріоритетів на найближчі чотири роки – зміна монетарної політики в бік сприяння економічному зростанню, перетворення державних банків на інструменти економічного розвитку, зміна структури економіки і стимулювання експорту технологічних товарів і просунутих послуг, залучення іноземного капіталу в рамках національної економічної політики, підвищення ефективності використання міжнародної допомоги. Цілі Стратегії – підвищення якості політики Національного банку України, довіри до регулятора, банківської системи і гривні, розвиток конкурентного ринку банківських послуг і стимулювання кредитування реального сектору економіки.
|
Відзначимо, що Академія фінансового управління брала участь як установа – співорганізатор Форуму.
Відкривав Форум голова Оргкомітету – Станіслав Аржевітін, д.е.н., завідувач кафедри банківської справи КНЕУ, голова ради АУБ, Голова Науково-експертної колегії Громадської ради при НБУ.
З вітальним словом також виступили: Анатолій Павленко – д.е.н., професор, ректор КНЕУ ім. В. Гетьмана та Сергій Рибалка – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
На знімку (зліва направо): А. Павленко, С. Рибалка та А. Гриценко, С. Аржевітін
На знімку: у залі засідань
Сергій Рибалка, відкриваючи засідання, повідомив, що проект Стратегії підготовлено за ініціативою спеціально створеної робочої групи, до якої увійшли професійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, представники громадських організацій, наукової, експертної та банківської спільноти. «Проект Стратегії розроблений для стимулювання широких національних консультацій щодо її подальшого вдосконалення. Мета – консолідація зусиль науково-експертних і банківських кіл, НБУ, парламенту та Президента України навколо завдань виходу із системної банківської кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на перехід від деструктивної моделі сировинної економіки до високотехнологічного промислового розвитку і розбудову потужної банківської системи, спроможної стати головним кредитором розвитку економіки», – зазначив доповідач.
Експерти на Форумі відзначали, що для прийняття законопроектів, напрацьованих на основі нової Стратегії, необхідна низка умов.
Зокрема, заступник директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ", д.е.н., професор Андрій Гриценко зараховує до цих умов адекватність Стратегії сучасним реаліям економіки, її орієнтованість на суб'єктів підприємницької діяльності, відносини банківської системи з реальним сектором економіки, відносини Національного та комерційних банків.
"Ні в одному з профільних документів у нашій країні не було поставлено завдання синергії розвитку банків та індустріалізації економіки України. Запропонований проект документа це завдання виносить як основне» – зазначив під час виступу А. Гриценко. Він наголосив, що за період його роботи в Парламенті не було практики, коли водночас два комітети – з питань фінансової політики і банківської діяльності разом із комітетом промислової політики і підприємництва – сумлінно розв'язували таку проблему.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко підкреслив, що акцент у цій Стратегії робиться на розкритті диспропорцій, наявних у вітчизняній економіці, розумінні їх згубного впливу на грошово-банківську систему. Ініціатори розроблення цього документу провели детальну діагностику проблем діяльності Нацбанку: валютного, монетарного регулювання, процентної політики. "Завдання, яке ми ставимо при розробленні Стратегії – це повернення довіри до банків і гривні. А така довіра поверне і величезні кошти, які відійшли від вітчизняної банківської системи", – констатував О. Сугоняко.
На знімку (зліва направо): А. Дробязко, Л. Мостова, О. Сорокін, Г. Бортніков; О. Сугоняко
У доповіді О. Любіча та Г. Бортнікова на тему «Природа колапсу банківського кредитування в Україні» наведені сутність та причини кризи кредитування в Україні. Як ознаки кредитної кризи розглянуті негативна динаміка кредитування, високі ставки за кредитами, відволікання ресурсів банків на вкладення в депозитні сертифікати НБУ, недоступність кредитів для багатьох МСП, співвідношення темпів приросту кредитів та ВВП. Розкрита діалектика причин та наслідків кризи. Зокрема, проблеми, що виникають у клієнтів, породжують проблеми для банків. Відсутність притоку заощаджень у поєднанні з високою кореляцію дефолтів реалізуються у погіршенні стану банків, що призводить до затримок платежів за документами клієнтів і погіршення доступу до кредитів. Кредитування стає невигідним для банків, попри те, що воно традиційно було ключовим джерелом доходів у банківському бізнесі, а також фактором лояльності клієнтів. Національна Рада фінансової стабільності досі не визнає системну банківську кризу в Україні.
Необхідна програма заходів із стимулювання кредитування: по-перше, Національна програма довгострокового рефінансування, по-друге, Державні схеми гарантування кредитів. Нарешті, упорядкування реструктуризації проблемних кредитів. Головне – поліпшення середовища для бізнесу. Основні причини зниження рівня банківського кредитування: неприйнятні кредитні ризики, висока вартість ресурсів, послаблення банків, подвійні стандарти управління ризиками.
Г. Бортніков висловив зауваження щодо проекту Стратегії: (1) документ слід скоротити до лаконічного плану заходів (максимум 25 сторінок); (2) більшу частину тексту щодо констатації фактів та критичного аналізу виокремити у доповідну записку, в яку додати і обґрунтування Стратегії; (3) включити в Стратегію роль саморегулюючих організацій і створення банківського омбудсмену.
На знімку (зліва направо): О. Сугоняко та С. Аржевітін; О. Любіч та Г. Бортніков
А. Дробязко виступив із доповіддю «Криза проблемної заборгованості у банківському секторі: системні причини та поточні фактори загострення». На його думку, першочерговими завданнями щодо подолання кризи заборгованості є низка комплексних заходів, які потребують зусиль і часу:
1. Покращення якості корпоративного управління банками. Потребує логічного завершення процесу щодо транспарентності інформації про власників банків.
2. Посилення законодавчого поля в напрямі дослідження «штучного банкрутства позичальника». Необхідні вимоги з боку регулятора щодо обов’язкової персоніфікації позичальників.
3. Посилення відповідальності менеджменту позичальників та беніфіціарів за неповернені кредити банкам. Створення «Єдиного реєстру позичальників» на базі статистичних звітів, що надають банки до НБУ, а також окремого реєстру беніфіціарів розкрадених ресурсів із банківської системи, тобто створення «чорного списку», який би не дозволив відповідним особам із вкраденими ресурсами повертатися в економічне життя країни.
4. Проведення сек'юритизації негативно класифікованих активів для корпорацій із стабільними фінансовими потоками, які мають тимчасові труднощі з поточною ліквідністю. Проведення системної реструктуризації кредитів державних монополій (ж/д, теплокомуненерго та ін.), що мають стабільний фінансовий потік і заборгованість у декількох банків.
5. Створення і законодавче забезпечення діяльності агенції (фінансової компанії) з викупу проблемних активів у банків по компаніям, які мають тимчасові труднощі з потоком надходжень. На початковому етапі може йтися про викуп «токсичних» активів у банках із державною формою власності.
6. Знайти новий раціональний підхід до розв'язання проблем іпотечних кредитів фізичних осіб, що були надані у ВКВ до кризи 2009 р.
7. Обрання і забезпечення Ради НБУ, що передбачено Конституцією України.
На знімку (зліва направо): А. Дробязко; А. Павленко та О. Любіч; С. Рибалка
Базовий проект Стратегії підготовлено за ініціативи голови комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки. Проект створено за участю робочої групи, до якої увійшли високопрофесійні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, банківського бізнесу, представники громадських організацій, науково-експертної та банківської спільноти.
Участь фахівців Академії в розробленні проекту Стратегії високо оцінено керівництвом комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, про що свідчить лист Комітету від 27 травня 2016 року.
На Форумі також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління з викладачами КНЕУ ім. В. Гетьмана, представниками банківської спільноти, науковцями та експертами фінансового ринку.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
29 червня 2016 року
ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У РОБОТІ УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ «ФОНД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ. КЛЮЧОВИЙ START-UP УКРАЇНИ»
Президент Академії фінансового управління Єфименко Тетяна Іванівна 23 червня 2016 року взяла участь у роботі Українського форуму з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий start-up України».
Тетяна Єфименко взяла участь у роботі Українського форуму з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий start-up України», організованого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та A7 CONFERENCES. У рамках діяльності Форуму президент Академії фінансового управління провела робочі зустрічі з керівниками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та провідними фахівцями відповідних відділів Кабінету Міністрів України. Запропоновано організувати спільну діяльність щодо впровадження результатів науково-дослідних робіт з метою реформування системи державної фінансової підтримки у сфері енергозбереження.
На знімку: Єфименко Тетяна Іванівна
Медіа-центр
Академії фінансового управління
24 червня 2016 року
ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ЄФИМЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА ПЕРЕБУВАЛА У ВІДРЯДЖЕННІ 19–23 КВІТНЯ 2016 РОКУ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ Й ПОЛЬЩІ І ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ДРУГІЙ МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНА – ЄС. СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО»
Організаторами конференції виступили:
• Міністерство освіти і науки України.
• Чернігівський національний технологічний університет (Україна).
• Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (Україна).
• Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (Україна).
• Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу (Україна).
• Громадська організація «Чернігів Європейський» (Україна).
• ГО «Всеукраїнський інститут євразійських досліджень та сходознавства» (Україна).
• Академічне співтовариство Михайла Балудянського (Словацька Республіка).
• Технічний університет в Кошице (Словацька Республіка).
• Центрально-європейський університет (Словацька Республіка).
• Університет охоронного менеджменту в Кошице (Словацька Республіка).
• Вища школа менеджменту в Варшаві (Польща).
• Військова академія імені Георгія Раковського (Болгарія).
• Сухумський державний університет (Грузія).
• Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія).
Батумський навчальний університет навігації (Грузія).
На знімку: виступ Тетяни Єфименко
В рамках Конференції Тетяна Єфименко виступила із Доповіддю "Управління стійкістю державних фінансів у контексті співпраці з ЄС".
Медіа-центр
Академії фінансового управління
29 квітня 2016 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ІІ НАЦІОНАЛЬНОМУ ФОРУМІ З ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ «ВІДКРИВАЄМО КРАЇНИ. ОБ'ЄДНУЄМО БІЗНЕС»
27 та 28 квітня 2016 року в Торговельно-промисловій палаті України проходив ІІ Національний форум з підтримки експорту «Відкриваємо країни. Об'єднуємо бізнес». У роботі Форму взяла участь делегація Академії фінансового управління на чолі з президентом Академії, членом-кореспондентом НАН України, д.е.н., професором Єфименко Т. І. Учасниками від Академії також були Іванов С. М., Іваницька О. М., Кощук Т. В., Козарезенко Л. В., Терещенко Г. М., Бортніков Г. П.
На заході були присутні зарубіжні бізнес-делегації з Китаю, Гани, Нігерії, ПАР, Гвінеї, Грузії, Марокко, Індії, Молдови, Португалії, Словаччини, Іспанії, Румунії, Австрії, Чехії, Польщі та інших країн, а також понад 700 експортерів із різних куточків України.
Робота Форуму присвячувалась широкому колу питань, які розглядалися як на гала-сесії «Проведення ефективних економічних перетворень в Україні як запорука успішної підтримки національного товаровиробника та збільшення українського експорту», так і на панельних дискусіях, в рамках спеціальних секцій та круглого столу.
Зокрема були розглянуті такі питання та акцентовано увагу на проблемах, які потребують негайного розв’язання:
• Угоді про ЗВТ між Україною та ЄС 100 днів: що змінилося у взаємній торгівлі за цей час? Найгостріші проблеми, з якими стикаються українські та іноземні партнери.
• Інформаційна підтримка експорту. Як держава та бізнес можуть об’єднати зусилля, щоб підтримати національного товаровиробника?
• Корупція vs. експорт/імпорт. Головні проблеми та шляхи подолання корупції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
• Київ-2016: основні завдання та перспективи експортно-імпортних відносин столиці з країнами світу.
• Фінансові інструменти підтримки бізнесу для успішного ведення зовнішньоекономічної діяльності.
• Експорт сільськогосподарської продукції до країн ЄС.
• Державна підтримка в сучасних умовах експортоорієнтованих галузей економіки – черговий тягар чи інвестиції в майбутнє?
• Африка: нова стратегія взаємовідносин України з країнами Африки у 2016–2020 рр. Поради експертів.
• Перспективи українсько-китайського співробітництва в аграрній сфері. Практичні рекомендації щодо його активізації.
• Посилення торгово-економічних відносин Україна – Китай у контексті реалізації проекту «Економічний пояс «Шовковий шлях»: роль і місце України. Проблемні питання та перспективи».
• Співробітництво Україна – ЄС у сфері АПК. Останні зміни в системі технічного регулювання та фітосанітарного і санітарного контролю. Дотримання технічних регламентів: вплив на зовнішньоторговельні операції малого бізнесу. Поради експертів.
• Залучення дво- та багатосторонніх механізмів співпраці з країнами СНД до подолання бар’єрів у торгівлі. Аналіз стану справ і практичні поради щодо вирішення проблемних питань.
• Tax and сustoms facilities. Нововведення у сфері митного та податкового законодавства.
Форум відкрив Президент Торговельно-промислової палати України Геннадій Чижиков.
Загалом він підкреслив, що започаткований ще рік тому Форум викликав підвищений інтерес у діловому суспільстві та став принципово новим діалоговим майданчиком між бізнесом та владою, де сам діалог побудований на засадах рівності, компетентності та актуальності піднятих проблем і запропонованих варіантів рішень.
На знімку: відкриття Форуму. Виступ Президента Торговельно-промислової палати України Геннадія Чижикова.
Національний форум з підтримки експорту дав новий поштовх проведенню роботи щодо створення системи підтримки українського експорту. Ця система має дві складові: інституціональна підтримка, яка передбачає створення державних і недержавних інститутів підтримки експорту та проведення дієвих економічних реформ – у економічній, митній, податковій, валютній, інформаційній сферах.
Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна наголосила, що для конкурентоздатності українського бізнесу необхідно, щоб вітчизняні умови ведення бізнесу були не більш обтяжливі, ніж у інших країнах світу.
Віктор Галасюк, народний депутат, голова комітету ВРУ з питань промполітики та підприємництва зазначив, що відсутність дієвої політики підтримки українського експортера урядом є однією з причин того, що за минулий рік експорт України знизився з 54 до 38 млрд дол. США.
Голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Леонід Козаченко відзначив, що першочерговою проблемою при обговоренні таких важливих питань є відсутність представників уряду в залі. Гості із Євросоюзу, Китаю та інших країн можуть приїхати здалеку, на відміну від наших урядовців.
Президент УСПП Анатолій Кінах зауважив, що за підсумками 2015 року економіка України увійшла до п’ятірки найгірших економік світу, відбувається деіндустріалізація економіки і сповзання у сировинний експорт. Результати 2016 року свідчать, що продукція з високою доданою вартістю у структурі експорту склала 12 %. Україна стає сировинним придатком для цивілізованого світу.
Великий резонанс викликала панельна дискусія «Посилення торгово-економічних відносин Україна – Китай у контексті реалізації проекту «Економічний пояс «Шовковий шлях»: роль і місце України. Проблемні питання та перспективи», в якій взяли участь надзвичайний і повноважний посол КНР в Україні пан Чжан Сіюнь та надзвичайний і повноважний посол Грузії в Україні пан Міхеіл Уклеба.
На знімку: виступ надзвичайного і повноважного посла КНР в Україні пана Чжан Сіюня.
У виступі посла КНР в Україні наголошувалось, що протягом 2016 року на урядовому рівні було підписано протокол про спільний проект «Шовковий шлях». Тепер згідно з цим протоколом планується зробити конкретні кроки з розвитку спільного співробітництва.
В рамках панельної дискусії «Tax and сustoms facilities. Нововведення у сфері митного та податкового законодавства» на Форумі виступила президент Академії, член-кореспондент НАН України, д.е.н., професор Тетяна Єфименко з доповіддю на тему: «Удосконалення податкового законодавства в контексті підтримки розвитку експортної діяльності». Вона акцентувала на гострих питаннях сьогодення, які гальмують розвиток українського експорту, на питаннях розвитку податкової системи і заходах державної підтримки зовнішньої торгівлі.
На знімку: виступ президента Академії фінансового управляння чл.-кор. НАН України, д.е.н., професора Тетяни Єфименко.
Щодо питань реформи податкової системи Тетяна Іванівна наголосила на такому. У сучасних умовах розвитку країни вкрай необхідними є:
- Удосконалення інвестиційного клімату, посилення позицій національних виробників у межах податкової конкуренції серед постсоціалістичних країн ЄС.
- Розроблення податкових стимулів для поступового виведення бізнесу з тіні.
- Мінімізація негативного впливу податків на економічне зростання через подальше вдосконалення розподілу податкового навантаження шляхом переміщення оподаткування з мобільних факторів виробництва – праці та капіталу – на нерухомість, споживання, ресурси та екологічні платежі.
- Зниження рівня корупції та відновлення довіри громади до ДФСУ.
- Удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків через створення ефективної системи врегулювання спорів щодо податкових питань у межах процедури адміністративного оскарження та в судах.
На завершення свого виступу Тетяна Іванівна зупинилася на питаннях щодо заходів державної підтримки зовнішньої торгівлі. Основними з них є:
• боротьба з корупцією на митниці та покращення митних процедур;
• удосконалення процедур бюджетного відшкодування ПДВ (запровадження єдиного реєстру заяв на бюджетне відшкодування; впровадження бюджетного відшкодування в автоматичному режимі для всіх сум ПДВ, підтверджених системою електронного адміністрування ПДВ; запровадження обов'язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв);
• запровадження електронних сервісів (електронна митниця, електронний акциз, електронний кабінет платника податків);
• скасування планів мобілізації податкових платежів для податкової служби;
• наближення законодавства у сфері регулювання технічних, санітарних і фітосанітарних вимог щодо якості й безпеки продуктів до вимог ЄС.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
29 квітня 2016 року
ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ НА ЕНЕРГОПРОДУКТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС ОБГОВОРЮВАЛИСЯ В МІНІСТРЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому розгляду питань застосування податкових пільг із акцизного податку на енергопродукти відповідно до законодавства ЄС. Семінар проходив 19–21 квітня 2016 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».
Руслан Лазаренко (представник проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами») у своєму вітальному слові наголосив на важливості проведення чергового семінару з питань адаптації національного податкового законодавства до директив ЄС щодо акцизного податку, оскільки це передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Для нашої країни актуальним є розгляд можливостей запозичення кращого європейського досвіду акцизного оподаткування енергопродуктів, що сприятиме підвищенню енергоефективності та енергозбереженню. Експерти GIZ надають Україні необхідну консультативну підтримку у цій сфері.
Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріх Зеєвальд (Німеччина) ознайомили присутніх із підходами до гармонізації акцизного оподаткування енергопродуктів в Європейському Союзі, директивами ЄС (Директива Ради 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 р. щодо загальних умов справляння акцизів, Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 р. про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії), положення яких мають бути імплементовані в національному податковому законодавстві країн – членів ЄС, а також України (відповідно до Додатку ХХVIII Угоди про асоціацію з ЄС). Наголошувалося, що, згідно з Директивою Ради 2003/96/ЄС, є низка пільг із акцизів на енергопродукти, які обов’язкові до застосування країнами, а є певні податкові пільги, які можуть застосовуватися (якщо національні уряди вважають за доцільне їх запровадити). Крім того, в ЄС ставки акцизів на енергопродукти диференційовано залежно від цілей їх використання. Директивою Ради 2003/96/ЄС встановлено мінімальні рівні акцизних ставок, найвищі з яких передбачено щодо енергопродуктів, які використовуються як моторне паливо. На сьогодні в Україні такої диференціації ставок акцизного податку і системи податкових пільг немає. Тому потрібно поступово вносити відповідні зміни до вітчизняного податкового законодавства. Навколо цього питання виникла дискусія, адже ставки акцизів в Україні значно нижчі за мінімальні ставки в ЄС на моторне паливо, а розширення сфери застосування податкових пільг пов’язане із загрозою зловживань.
Експерти розповіли про особливості пільгового оподаткування акцизами енергопродуктів у Німеччині, зазначивши сфери застосування пільг, окреслили підходи до застосування дозволів (загальних і спеціальних) для користування пільгами. Особливе зацікавлення учасників семінару викликала німецька практика запобігання зловживанням при справлянні енергетичних акцизів за пільговими ставками, одним із елементів якої є підфарбовування рідких енергопродуків (їх не можна придбати на звичайних заправках). У Німеччині функціонують мобільні групи працівників контролюючих органів, які методом випадкового вибору можуть перевірити будь-якого суб’єкта господарювання щодо сплати акцизів на енергопродукти загалом і на предмет правомірності застосування податкових пільг зокрема.
Інгрід Дінкельман-Вендле та Фрідріх Зеєвальд також зупинилися на особливостях технологічних процесів та характеристиці устаткування, стосовно яких у ЄС застосовуються пільги з енергетичних акцизів, акцентуючи на пільговому оподаткуванні виробництва електроенергії когенераційними установками. Також наголошувалося, що Німеччина здійснила перехід від податкових пільг у формі звільнення від сплати акцизу до відшкодування податку (якщо є підстави для застосування пільг) і для цього важливо правильно встановити користувача енергопродукту (саме йому надаються пільги). Неабиякий інтерес в аудиторії викликав розгляд питань щодо взаємозв’язку законодавства ЄС у сфері справляння акцизів на енергопродукти і у сфері сприяння підвищенню енергоефективності та енергозбереженню (в останньому визначено низку дефініцій, про які йдеться в Директиві Ради 2003/96/ЄС). Цей взаємозв’язок важливо враховувати при розробленні пропозицій щодо внесення змін до Податкового кодексу України у процесі імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.
У семінарі взяли участь фахівці Міністерства фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної фіскальної служби України.
На знімку: під час семінару
На знімку: експерт Інгрід Дінкельман-Вендле та перекладач із німецької мови Олег Блащук
На знімку: під час семінару
Медіа-центр
Академії фінансового управління
26 квітня 2016 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ «УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ТА УКРАЇНОЮ, ГРУЗІЄЮ І МОЛДОВОЮ: ПЕРШІ ПІДСУМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ»
За дорученням керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н., професор Олександр Любіч взяв участь у засіданні круглого столу «Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, Грузією і Молдовою: перші підсумки реалізації», який відбувся 8 квітня 2016 року в конференц-залі готелю «Воздвиженський».
Проведення Круглого столу організував Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Участь у дискусії взяли понад 90 гостей, серед яких представники аналітичних центрів, урядовці Швеції, Грузії, Молдови та України.
Мета заходу – обговорення перших результатів, а також основних переваг та викликів Угоди про Асоціацію для Грузії, Молдови, України та ЄС. Модератор – д.е.н., професор Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
З вітальним словом виступили: Майкл Емерсон (керівник проекту, Центр європейських політичних досліджень) та Андреас фон Бекерат (Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні).
На знімках: Майкл Емерсон та зал засідань
За темою «Угода про Асоціацію та ПВЗВТ: перші результати: Грузія, Молдова, Україна, ЄС» доповідали такі особи:
• Taмара Ковдзірідзе – керівник проекту «Реформатікс» у Тбілісі.
• Деніс Сенуза – керівник проекту «Експерт-груп» у Кишиневі.
• Вероніка Мовчан – керівник проекту, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у Києві.
• Стівен Блокманс – керівник проекту, Центр європейських політичних досліджень у Брюсселі.
• Гійом ван дер Лу – Центр європейських політичних досліджень.
За темою «Угода про Асоціацію та ПВЗВТ: основні переваги та виклики» виступили:
• Наталія Гнидюк – заступник Міністра Кабінету Міністрів України – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції.
• Владислава Рутицька – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.
• Джоселін Гютон – Перший секретар торгово-економічного відділу Представництва Європейського Союзу в Україні.
• Зоряна Міщук – член Координаційної ради Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.
За січень-лютий Україна експортувала до Європейського Союзу сільськогосподарської продукції на 787,5 млн дол. США. «За результатами двох місяців 2016 року експорт до Європейського Союзу складає більше 700 млн дол. США. Для прикладу роботи ЗВТ наведу загальний показник експорту за підсумками 2015 р. – він становить 4,2 млрд дол. США», – повідомила Владислава Рутицька.
Вона також зазначила, що станом на початок квітня українські експортери повністю використали надані в рамках ЗВТ між Україною та ЄС квоти з експорту меду, цукру, ячмінної крупи та борошна, оброблених помідорів, виноградних та яблучних соків, на 97 % – квоти на овес. «Це ті квоти, які мають назву "перший прийшов – перший обслуговуєшся"».
Щодо позицій за принципом ліцензування, то тут вже повністю використана квота з кукурудзи, на 88 % з пшениці та квартальна квота з постачань м’яса птиці", – додала заступник Міністра.
На знімку: в залі засідань. На знімку: пан Андреас фон Бекерат.
Після заходу експерти дали прес-конференцію, відео з якої можна переглянути нижче:
http://www.ier.com.ua/ua/institute/news?pid=5215
На засіданні відбулися співбесіди та обговорення питань можливої співпраці науковців Академії фінансового управління із представниками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, а також іншими учасниками заходу.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
19 квітня 2016 року
ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» З ГРУПОЮ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ КОНФЕРЕНЦІЇ ООН З ТОРГІВЛІ ТА РОЗВИТКУ (UNCTAD-ISAR)
Президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко та заступник директора з наукової роботи НДФІ Академії Людмила Ловінська є членами Консультаційної групи, створеної UNCTAD для обговорення проекту документа «Моніторинг дотримання та забезпечення високоякісної корпоративної звітності МСЕ: керівництво по створенню потенціалу та належних практик», підготовленого Міжурядовою робочою групою експертів зі стандартів бухгалтерського обліку та звітності за підтримки Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD-ISAR).
Консультаційна група розпочала свою роботу в червні 2015 р. та працює донині. Чергове її засідання було проведено 5 квітня 2016 року. Протягом цього часу Т. І. Єфименко та Л. Г. Ловінська подавали пропозиції, які є результатом виконання науковими відділами Відділення методології бухгалтерського обліку та фінансового контролю Науково-дослідного фінансового інституту Академії таких тем науково-дослідних робіт (НДР):
1. «Наукове забезпечення розвитку системи бухгалтерського обліку у державному секторі України», керівник НДР д.е.н., професор Л. Г. Ловінська;
2. «Наукове забезпечення подальшого удосконалення фінансової звітності суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграції України», керівник НДР к.е.н., доцент М. Г. Гайдай;
3. «Розвиток внутрішнього аудиту і внутрішнього контролю у Міністерстві фінансів України», керівник НДР к.е.н., доцент І. Ю. Чумакова.
Зокрема, при опрацюванні проекту документу були враховані такі наукові результати виконання НДР:
• ключові принципи гармонізації національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку у державному секторі, розроблені на основі документа Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами «МСБОДС: Керівництво по впровадженню для країн, що розвиваються», зокрема сформульовано основні критерії проведення моніторингу впровадження і дотримання стандартів (враховано у Розділі II. Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.6, пп. 2.6.1, парагр. 94);
• критичний аналіз запровадження IFRS в Україні, пропозиції щодо розвитку положень нормативно-методичного забезпечення бухгалтерського обліку в контексті застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та належної практики, узагальнення різноманітного зарубіжного досвіду у сфері моніторингу дотримання і забезпечення високоякісної корпоративної звітності, опрацювання шляхів імплементації належної практики з підготовки та оприлюднення фінансової та нефінансової інформації до українського законодавства (враховано у Розділі II. Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.5, пар. 57; Розділі III. Моніторинг дотримання та забезпечення вимог корпоративної звітності, п. 3.2, парагр. 119,120);
• концепція національної системи нагляду за якістю фінансової звітності суб’єктів господарювання на основі кращої практики (зокрема, країн ЄС), що забезпечуватиме високу якість та прозорість інформації, у тому числі завдяки дотриманню відповідної якості аудиту суб'єктів суспільного інтересу (враховано у Розділі III Моніторинг дотримання та забезпечення вимог корпоративної звітності, п. 3.4, пп. 3.4.2, парагр. 135, п. 3.5, пар. 144; Розділі IV. Моніторинг дотримання та забезпечення вимог аудиту та гарантій якості, п. 4.3, парагр. 202);
рекомендації щодо критеріїв відбору об’єктів внутрішнього аудиту та ключових аспектів планування діяльності підрозділів внутрішнього аудиту на основі оцінки системи управління ризиками, що застосовується в державному органі (враховано у Розділі II Концептуальна основа для побудови системи MCE, п. 2.5, пп. 2.5.4, парагр. 78).
На знімку: під час засідання 5 квітня цього року
На знімку: Т. Єфименко і Л. Ловінська
На знімку: під час засідання
Тетяна Єфименко та Людмила Ловінська співробітничають з UNCTAD-ISAR із 2006 року. Одним із результатів такого співробітництва стало розроблення Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2007 році. Т. Єфименко обиралася віце-президентом ХХVII Сесії UNCTAD-ISAR, неодноразово виступала на щорічних сесіях UNCTAD-ISAR із доповідями щодо аналізу імплементації МСФЗ в Україні. На сьогодні вона входить до складу групи експертів UNCTAD-ISAR.
Коротка довідка про діяльність UNCTAD-ISAR
ISAR – Міжурядова робоча група експертів зі стандартів бухгалтерського обліку та звітності
Мета
Відповідно до класифікації країн за методологією ООН, Україна віднесена до групи країн із перехідною економікою.
ISAR допомагає країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою в реалізації передового досвіду в області корпоративної прозорості та звітності з метою посилення інвестиційних потоків і економічного розвитку.
ISAR досягає цієї мети за допомогою комплексного процесу, міжурядового консенсусу, поширення інформації та технічного співробітництва.
Напрями роботи:
ISAR має низку напрямів роботи, у тому числі: МСФЗ, бухгалтерський облік малих і середніх підприємств, розкриття звітності щодо управління, корпоративної відповідальності, екологічної звітності.
1. Запровадження МСФЗ (з 2005 р.)
Мета роботи ЮНКТАД у цій галузі – допомога країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою в поліпшенні їхньої практики фінансового обліку та звітності для продуктивнішого залучення інвестицій і ефективного управління наявними ресурсами.
Відповідно до Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні перед країною стоїть завдання вдосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності з урахуванням вимог міжнародних стандартів і законодавства Європейського Союзу, тому доцільною є співпраця з ISAR у цій сфері.
2. Облік на малих і середніх підприємствах (з 2000 р.)
Мета роботи ЮНКТАД у цій сфері – надання допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в задоволенні потреб бухгалтерського обліку та фінансової звітності малих і середніх підприємств:
- подолання перешкод, з якими малі і середні підприємства (МСП) стикаються при застосуванні стандартів бухгалтерського обліку, які були випущені різними органами по стандартизації, як національних, так і міжнародних, створених насамперед з урахуванням потреб у фінансовій звітності великих компаній, що викликає труднощі застосування їх до МСП, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою;
- забезпечення обліку і звітності для малого та середнього бізнесу, який дозволить МСП конкурувати, рости, отримувати доступ до фінансування і залучення інвесторів.
В Україні проводиться політика підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема «запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва», тож застосування стандартів бухгалтерського обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва сприятиме досягненню цілей такої політики, досвід розвинутих країн та рекомендації ISAR є корисними при забезпеченні дотримання таких стандартів в Україні.
3. Професійні кваліфікаційні вимоги до бухгалтерів
Мета роботи ЮНКТАД у цій галузі – зміцнення бухгалтерської професії в усьому світі з метою створення глобальної професії, здатної запропонувати свої послуги закордон:
- доповнення та розроблення керівництв по дотриманню принципів і рекомендацій по кваліфікації професійних бухгалтерів, викладених у Стандартах Міжнародної федерації бухгалтерів;
- розроблення критеріїв або орієнтиру для кваліфікації професійних бухгалтерів, які б встановили точку відліку для національних кваліфікацій і допомагали власникам цих кваліфікацій функціонувати в умовах глобальної економіки.
4. Розкриття інформації з корпоративного управління
Мета роботи ЮНКТАД в цій сфері – підвищення корпоративної прозорості, розкриття корпоративного управління для зміцнення довіри інвесторів і залучення нових інвестицій.
5. Звітність із корпоративної відповідальності
Мета роботи ЮНКТАД в цій галузі – сприяння використанню порівнянних показників відповідальності в корпоративній звітності.
6. Екологічний облік і звітність
Мета роботи ЮНКТАД в цій сфері – отримати глибше розуміння питань бухгалтерського обліку та звітності, пов’язаних із навколишнім середовищем, і внести свій вклад у гармонізацію підходів, які держави-члени приймають по екологічному обліку та звітності.
Україна як член ООН, визнала цілі сталого розвитку ООН як пріоритети, Президент України підтвердив, що необхідно «формувати майбутнє на основі принципів сталого розвитку для досягнення ЦСР на національному рівні, Україна здійснюватиме нові програми і проекти, які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс та соціальну згуртованість». Пріоритетність сталого розвитку та окремі вектори досягнення закріплені у Стратегії «Україна – 2020», відтак, особливе значення мають матеріали міжнародних організацій із цієї теми. Зокрема, у сфері бухгалтерського обліку, ISAR має Публікації з важливих питань стратегічного розвитку:
- «ЮНКТАД підкреслює ключову роль корпоративної звітності для досягнення цілей сталого розвитку» (2015 р.);
- «Державний сектор фінансової звітності є ключовим для програми сталого розвитку» (2015 р.);
- «Експерти визнають роль бухгалтерського обліку корпоративної звітності в економічному розвитку» (2014 р.).
- щорічні звіти з питань бухгалтерського обліку та звітності з висвітленням основних проблем цієї сфери та кращого досвіду різник країн (наприклад, Німеччина, Великобританія, Бельгія, Канада, Австралія, Данія).
Медіа-центр
Академії фінансового управління
19 квітня 2016 року
НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ ТА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ»
За дорученням керівництва Академії фінансового управління науковці відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики – завідувач відділу, д.е.н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник, к.е.н. Анатолій Дробязко взяли участь у конференції «Фінансові послуги та цифрові технології», яка відбулася 7 квітня 2016 року у приміщенні Американської торговельної палати у м. Києві.
Мета заходу: обговорення питань, пов’язаних із перспективами розвитку цифрових технологій, та правильного їх використання на ринку фінансових послуг України.
Конференція об’єднала на одному майданчику представників органів законодавчої та виконавчої влади, бізнесу, платіжних інтеграторів, експертів у області е-урядування та інформаційної безпеки.
До обговорення дискусійних питань, відповідно до програми заходу, долучилися: керівник CMD-Ukraine, Перший секретар посольства Республіки Казахстан в Україні та Республіки Молдова, представники ДННУ «Академія фінансового управління», ХНУ ім. Каразіна, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, органів виконавчої влади (КМДА) та Київського інвестиційного агентства (КІА), комерційних банків України та страхових компаній (ОщадБанку, ПриватБанку, ПУМБу, УнікредитБанку, Банку Фамільний, Форвард Банку, Правекс Банку, Фідобанку, Банку Гефест, СК «Індіго» та СК «Нова»), платіжних інтеграторів (WebMoney, Forpost, Easypay, UkrPay), юристи від компаній та комерційних банків (АСА group, «Мінк та Партнери», Агрохолдінг, «Кравець та Партнери», КПД Консалтинг), СЕО від УБКІ та МБКІ, представники компаній (EY та Бейкер і Макензі, ФК «АРТФІНБРОК», Лайм Системс, Уніті- Барс, Innovecs, Crediograph, ThinkMobiles, SLM, АСК-системс, LLC Infopulse, EasyWallet, Luxoft, Пентеджи Сервісиз (Польща-Украина) та ін.).
Відкривши конференцію, Андрій Бірюков – президент ГО «ІТ Альянс», наголосив на тому, що актуальність її тематики пов’язана насамперед із бажанням органів влади співпрацювати з представниками бізнесу та громадськістю. Модератор: Євген Невмержицький, к.е.н., управляючий партнер компанії «Фінансова студія».
На знімках: у залі засідань
Першим виступав Єгор Стефанович – директор департаменту інформаційних технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України. Доповідь розкрила питання реформ в Україні щодо е-урядування.
Олександр Данченко – народний депутат України, голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України приєднався до обговорення теми законодавчого регулювання ринку фінансових послуг та ІКТ. Зокрема, він акцентував на проблемах, що потребують розв’язання для результативної роботи (телекомунікації, кібербезпека, Національна програма інформатизації, електронне урядування, електронний документообіг, Просвітницька програма), і наголосив на відкритості Комітету для ініціативних груп.
На знімках (зліва направо): Є. Стефанович, Є. Невмержицький та О. Данченко
Серед спікерів першого блоку конференції з доповідями виступили: Давід Кізіріа – радник Адміністрації Президента України – «Фінансові сервіси в епоху Blockchain: нові горизонти», Юрій Козлов – представник Міністерства юстиції України, розповів про необхідні зміни в законодавстві для успішного надання фінансових послуг. Про стан, проблеми й перспективи розвитку ринку небанківських фінансових послуг розповів Олександр Залєтов – представник Нацкомфінпослуг.
Роман Кармазін з Національного Банку України відкрив другий блок конференції, виступивши з доповіддю «Платіжні послуги небанківськими установами». Під час завершення першого блоку конференції розглянуто тему синергії держави та фондової біржі щодо регулювання фондового ринку, верифікації та розвитку бізнесу, висвітлену Уляною Штибель – головою київського офісу Варшавської фондової біржі. Про стан інформаційної безпеки в банківських платіжних системах доповів Олексій Сіраков – координатор комітету з питань інфраструктури та банківських платіжних систем Незалежної асоціації банків України.
На знімках (зліва направо): Д. Кізіріа, Р. Кармазін та О. Сіраков
Значний інтерес учасників конференції викликала тема «Судова практика щодо захисту клієнтів при наданні цифрових фінансових послуг» – доповідь Ростислава Кравця (старший партнер компанії «Кравець і Партнери»).
На знімку (зліва направо): У. Штибель та Р. Кравець
Андрій Камінський – директор МБКІ, розповів що «Активний розвиток бюро кредитних бюро в Україні зумовило появу Big Data в сегменті кредитних історій. Використання цих даних має великий потенціал для подальшого розвитку кредитування. Потенціал складається в кращій оцінці кредитоспроможності, ідентифікації позичальників, маркетинговому таргетування та інших аспектах. У доповіді розглядаються підходи, розроблені МБКІ». Роман Олейников – д.т.н. ХНУ ім. Каразіна, висвітлив вкрай актуальну і цікаву тему «Регулювання Нацбанком криптографічних валют: система RSCoin». Також друга частина конференції була присвячена обговоренню питань, що стосуються безпеки у фінансовому секторі України. Олександр Потій – професор ХНУ ім. Каразіна, у доповіді розглянув основні загрози для сучасних криптографічних технологій, пов'язаних із квантовими обчисленнями в таких сферах, як фінансові послуги, хмарні обчислення, медицина, мобільні технології; зробив огляд зусиль урядів США, Євросоюзу і України в умовах нових викликів і розкрив поняття квантово-захищеної або постквантової криптографії. Успіхи в області квантових обчислень і побудові квантового комп'ютера створюють нові загрози для криптографічних механізмів, які є однією з основ безпеки фінансових технологій, електронних послуг і цифрової економіки. Щодо тенденції розвитку ІБ у фінансовому секторі України – за результатами Глобального дослідження у сфері інформаційної безпеки компанії EY за 2015 р. – розповів Дмитро Лазученков – менеджер EY. Через встановлення скайп-зв'язку було презентовано доповідь на тему «Сучасна національна ID екосистема, основні зацікавлені сторони і їх ролі» від представника міжнародної компаніїї Gemalto – Andreas Loesch.
Підсумком конференції стало обговорення Проекту Закону України «Про надання платіжних послуг постачальником платіжних послуг», до якого долучилися не лише заявлені учасники з програми, а й усі бажаючі.
На знімку: обговорення учасників конференції
На знімку (зліва направо): Перший секретар посольства Республіки Казахстан в Україні та Республіки Молдова Тунгат Абилкасимов
і завідувачі кафедр КНУТД: д.е.н., професор Ольга Чубукова та д.е.н., професор Ірина Тарасенко.
|
На знімку (зліва направо): О. Любіч та О. Данченко
На конференції також обговорено питання співпраці науковців Академії фінансового управління із Комітетом з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України, експертами в області е-урядування та інформаційної безпеки.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
10 квітня 2016 року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
|
 |
