СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
Публічна інформація::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5446872
 
 
   

ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО: «ЕВОЛЮЦІЯ ЧИ РЕВОЛЮЦІЯ В РЕФОРМАХ? ПЕРЕМОЖЕ «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА»…

Інтерв’ю президента Академії фінансового управління Тетяни Єфименко журналу «Вісник Податкової служби України» (№32, серпень 2013 року)

Ми сидимо в затишному кабінеті члена-кореспондента НАН України доктора економічних наук професора заслуженого економіста України президента Академії фінансового управління Тетяни Єфименко, п’ємо чай і ведемо неквапливу розмову. Звісно, про податки, реформи у цій сфері, очікувані зміни та їх доцільність. І про багато іншого, що стосується фіскальної політики. Це не дивно, адже Тетяна Іванівна — не тільки екс-заступник міністра фінансів, а й податківець з великим практичним досвідом.

В. — Тетяно Іванівно, якими, на Вашу думку, повинні бути пріоритети у фіскальній політиці?

Т. І. — Така політика існує виключно як частина соціально-економічної стратегії й тактики держави і має бути збалансованою з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Відповідно менеджмент у податковій політиці необхідно розглядати тільки в такому контексті. Суть у тому, що функції держави потрібно фінансувати, якщо ми хочемо, щоб зростала конкурентоспроможність бізнесу на світовій арені й національна ринкова економіка була захищеною від кризових потрясінь. Водночас сучасні можливості грошово-кредитної, фіскальної політики дають змогу гнучко поєднувати механізми фінансового управління для підтримки помірного податкового навантаження.

Розглядаючи завдання фіскальної політики, я вважаю, що на сьогодні головним пріоритетом стає прозорість. Тобто щоб люди, які сплатили хоча б одну копійку податків, могли, наприклад, зайти на сайт електронного уряду й подивитися, куди, на які статті витрат використовуються їхні гроші. Мені здається, що появу таких перспектив необхідно прискорити, щоб не гальмувати темпи реформ. У нашій країні за 20 з лишком років дуже багато зроблено, щоб існувала транспарентність у взаєминах держави з бізнесом і громадянами. Однак у суспільстві крок за кроком слід відходити від ознак патерналізму, що залишилися зі старих часів, насамперед в інститутах державного управління. Сьогодні ефективними у світі стають партнерські відносини між громадянським суспільством, бізнесом і державою. При цьому держава, так само, як і бізнес, спрямовує свої зусилля на підвищення рівня життя громадян.

Саме такою вбачається парадигма нової економіки. Тому ми повинні розуміти, що нічого не змінимо, у тому числі в податковій політиці, якщо в суспільстві не виникне й не буде реалізовано модель рівноправних справедливих відносин не тільки при укладенні договорів, а й у загальній логіці життя, поведінці. Стосовно громадян, то найкращий спосіб удосконалення особистості, на мою думку, — дотримуватися рекомендацій видатного А. П. Чехова, тобто день за днем по краплі вичавлювати із себе раба.

В. — Як цих істин дотримуються в політичній грі?

Т. І. —Дуже добре, що ви згадали слово «політичній», тому що в жодній країні немає такого лідера, який би, висловлюючи основи своїх нових підходів до тих чи інших управлінських дій, не торкнувся правил оподаткування. Адже вони пов’язані з необхідністю безоплатної передачі частини власності до суспільних фондів у контексті перерозподільчих функцій держави.

Податкова стратегія й тактика завжди припускають, що політичний лідер намагатиметься своїми діями впливати на те, щоб у групах інтересів — державних, приватних, колективних, бізнесових — йому вдалося скоординувати активність носіїв цих інтересів навколо певних ідей. Тому досить зрозумілі добрі наміри політиків вносити зміни до податкових правил. Однак при скороченні існуючих пільг важливо було б оцінити, хто зазнає втрат, чи буде їх компенсовано. А найголовніше — чи не порушиться баланс інтересів, про який я згадала раніше.

Наведу приклад із практики американської економіки. Скажімо, президента США Барака Обаму з його підходами до фіскального навантаження й сильним акцентом на необхідності соціалізації податкової політики в суспільстві багато критикують. І це відбувається, незважаючи на те, що протягом найближчих трьох років фіскальна політика США супроводжуватиметься найжорсткішою консолідацією. Йдеться, по-перше, про концентрацію та підвищення ефективності використання державних доходів. По-друге, має бути різке скорочення й підвищення продуктивності всіх витрат, включаючи військові.

В. — Як Ви оцінюєте ті чи інші реформаторські дії в нашій країні?

Т. І. — Особисто я вітаю будь-які спроби реформ. Чому? Тому що, якщо не обговорювати інновації, реформаторство зведеться до банального конформізму. Тому треба вітати те, що лідери, тим більше молоді лідери, генерують нові ідеї, навіть якщо ці ідеї й новації потребують подальшого доопрацювання. Як фахівець, який розуміє технологію впровадження нововведень, я, як і раніше, готова брати участь у найсміливіших експериментах. Адже потрібно опрацювати велику кількість різних матеріалів, доки реформаторська думка відшліфується і перетвориться на дію.

В. — Сьогодні весь світ буквально вирує з приводу податкової політики. Тривають суперечки про те, якою вона повинна бути, чи варто взагалі застосовувати податки на багатство, на додану вартість тощо …

Т. І. — Ми — країна, що проголосила європейський вектор розвитку. Звідси випливає необхідність орієнтуватися в національному законодавстві так само, як у Євросоюзі, на ПДВ, акцизний податок. Це платежі в дохідну частину бюджету, що мають практично обов’язкові для всіх країн правила. Тому в контексті євроінтеграції ми повинні послідовно дотримуватися податкових «правил гри» Європи. Але… Наскільки непорушні ці правила? Криза показала, що європейські норми теж потрібно переглядати, удосконалювати. Однак є питання, що вимагають політичного вирішення. І ось тут можна запитати себе: чи готові ми заради кращого механізму збору податків трохи відхилитися від деяких правил, задекларованих у рамках євроінтеграційного вектора? Я вважаю, що це дуже серйозна дискусія, яку треба було б організувати в середовищі фахівців, а потім винести в широке коло великого, середнього й малого бізнесу, і особливо залучити тих, хто сьогодні в повному обсязі вбудований у світову систему руху товарів і капіталу. Це обов’язково.

В. — Що ж все-таки краще — ПДВ чи податок з обороту?

Т. І. — Треба вважати, ваше запитання пов’язане з опублікованим для обговорення Міністерством доходів і зборів проектом закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення оподаткування податком на додану вартість», де пропонується знизити діючу ставку податку на додану вартість до 9% з одночасним скасуванням більшості пільг щодо сплати цього податку, а також запровадити податок з обороту (бази оподаткування) на рівні 1-2%. Відповідно до опублікованих на сайті Міндоходів цілей цього регуляторного акта та аналізу його впливу на фіскальну ефективність чинних норм передбачено зниження нинішнього податкового навантаження з ПДВ через зниження базової ставки податку з одночасним запровадженням компенсаторних механізмів у вигляді додаткових ставок податку до загальної бази оподаткування; скасування правила «першої події» і запровадження методу нарахування; уніфікацію первинних документів бухгалтерського обліку з документами податкового обліку; створення умов для спрощеної форми та порядку заповнення податкової звітності з ПДВ.

Одразу скажу, що в професійній дискусії, яка розгорнулася навколо цього законопроекту у віртуальному просторі, уже розставлено основні акценти. Зниження ставки ПДВ, звісно ж, знайде широку підтримку в ділових колах. Щодо додаткового оподаткування за ставками 1 та 2% стосовно тієї самої розрахункової бази, що й ПДВ, зазначу таке. Як адміністратор, абстрагуючись від усіх своїх знань європейського вектора, техніки й технології збору податків, підкреслю, що збирати податок з обороту справді значно простіше. Оскільки є сума реалізації, є певні господарські операції, що мають відображення у фінансовій звітності. І з огляду на те, як порахувати і як сплатити, — цей механізм досить простий порівняно з іншими формами податків.

Але з іншого боку... Візьміть будь-яку компанію — наприклад, оператора мобільного зв’язку. Це, як правило, вертикально інтегровані структури, ми купуємо їхні послуги, сплачуючи відразу, в тому числі ПДВ. Безумовно, подібним економічним агентам нескладно переорієнтуватися на податок з обороту. А як можуть відобразитися зазначені вище зміни, приміром, на взуттєвій промисловості? В асоціації виробників взуття ми спробували порахувати. Чисто арифметично виходить, що кооперація з юридичними особами є невигідною. Тому маленькі виробництва на підставі розрахунків дійшли висновку, що, якщо в них усередині не буде інтегрованого виробництва, то за будь-якої формули нарахування зобов’язань із базою у вигляді обсягу реалізованої продукції відразу виникнуть додаткові витрати. У підсумку, як бачимо, у податку з обороту є така неприємна складова, яка називається кумулятивним ефектом. На це також звертають увагу багато експертів.

В. — Напевно, справа навіть не в тому, поганий чи гарний податок з обороту. Але от чи зможемо ми, наприклад, запровадити спеціальне категорування продукції без зайвих труднощів для спрощення адміністрування диференційованих ставок?

Т. І. — Потрібно сказати, що відносно низькі ставки власне податку з обороту зменшують негативний каскадний ефект. Але якоюсь мірою він все-таки залишається. І якщо продукція постачається різними підприємцями, що мають власну юридичну особу, і структуру виробництва товарів і послуг для кінцевого споживання також сконцентровано в окремих юридичних особах, тоді в ланцюжку товаровиробників для кожного з них, можливо, треба розширити диференціацію ставок. Тоді у загальній сумі цей податок стане однаковим для обороту постачальників товарів і послуг з різними формами кооперації незалежно від поточних змін їх господарського статусу. Ця обставина може знайти підтвердження, якщо в структурі економіки проаналізувати ланцюжки створення доданої вартості, а потім залежно від ресурсомісткості товарів і послуг виключити наслідки кумулятивного ефекту в базі оподаткування.

В. — Дискусії з цього приводу тривають уже багато років...

Т. І. — У тому-то й річ. Ще в 2005 році ми намагалися знайти можливості відмовитися від ПДВ, запровадити нові підходи й навіть прикидали можливі ставки оподаткування. Логіка була такою. Якщо грубо розділити процес виробництва на три стадії, то для чорних заготовок можна було б встановити ставку 3%. Далі, якщо заготовки й переділи здійснюються в єдиній кооперації, — 5%, потім, для кінцевого споживача, — 7%. У випадку вертикально інтегрованого виробництва йшлося про 8-9% ставки податку з обороту. Обмовлюся, що цифри, які я назвала, були результатом розрахунків станом на 2005 рік, і без глибокого аналізу вони не можуть бути застосовані сьогодні. При цьому аналіз повинен стосуватися не лише структури виробництва товарів і надання послуг, а й оцінки впливу на рівень тінізації економіки.

Тоді було кілька варіантів: відмовитися від ПДВ й запровадити податок з обороту, відмовитися від ПДВ й запровадити податок з продажів, відмовитися від ПДВ й запровадити так званий зворотний ПДВ (це коли я у вас щось купую і суму ПДВ відразу сплачую до бюджету). Остання з озвучених мною моделей дуже серйозно обговорювалася в Європі. Вона називається «реверсна модель податку на додану вартість». У нас така модель також знаходила обмежене застосування у випадках, коли були присутні високі ризики несплати податку.

В. — Чому ці ідеї не було підтримано?

Т. І. — Саме через ускладнені технологічні елементи адміністрування. Податок з продажів ми теж уважно вивчали, зокрема як він працює в США. При цьому стикнулися з тим, що оскільки податок з продажів потрібно сплачувати в момент кінцевого споживання, то в США конфліктні ситуації виникали через недосконалість у класифікації, чи кінцева це стадія споживання. Ця проблема у них досить серйозно обговорювалася, і в кризові роки навіть поставало питання запровадження ПДВ.

В. — У Вас були напрацювання щодо паралельного існування податків. Наскільки це може бути корисним для економіки?

Т. І. — Якщо створити управлінську інфраструктуру, яка дасть можливість швидко кваліфікувати операцію за вищезазначеними ознаками, можна паралельно створювати податкові конструкції з однаковими за економічним змістом базами оподаткування, але з різними інтерпретаціями механізмів адміністрування з урахуванням багатьох чинників тіньової економіки. Це не проблема. Але в контексті спрощення адміністрування в жодному разі не можна припускати сукупного ускладнення. Поки що простої технології немає. А якщо запроваджувати необхідні процедури ідентифікації товарів і послуг, то не факт, що це буде ефективніше для бюджету з урахуванням додаткових витрат на утримання адміністративного апарату. До речі, серйозну стурбованість з точки зору адміністрування викликає пропозиція про скасування так званої першої події при нарахуванні ПДВ. А взагалі на всі питання, напевно, можна було б відповісти за наявності детальних розрахунків із застосуванням економічного та поведінкового моделювання. Останнє надзвичайно важливе, тому що не завжди очевидні арифметичні розрахунки зі збільшення дохідної частини бюджету виправдовуються в житті.

Потрібно пам’ятати, що існують так звані інституціональні пастки, добре описані російським академіком В. Полтеровичем, які за допомогою неформальних правил, що існують у суспільстві, спотворюють найкращі наміри реформаторів. У зв’язку з цим, на мою думку, для підтвердження результатів можна було б провести експеримент з паралельним декларуванням. Я є людиною, схильною до раціональних динамічних процесів в управлінні. У будь-якому випадку для мене інновація, на перший погляд не зовсім приваблива, набагато краща, ніж тиша і застій. Реформи, експерименти мають право на існування, незважаючи на те, що заздалегідь невідомо, яка з моделей матиме успіх. Водночас ніколи не можна говорити про те, що все одно нічого не вийде. Тому я глибоко переконана, що ми крок за кроком повинні реформувати існуючу систему оподаткування.

Як це робити? Скажу відверто, щодо змін у фінансових системах я більше схильна до еволюційних моделей. Тобто потрібно спочатку все прорахувати, промалювати структуру, обговорити, а потім уже ухвалювати рішення. Це класика. Але… Давайте згадаємо, як полководці вигравали війни. Іноді не завдяки, а всупереч. Шлях реформ, на жаль, нелегкий. Тому успішний результат залежатиме від послідовного застосування правила «золотої середини» при врахуванні еволюційних і революційних підходів з обов’язковою орієнтацією на думку фахівців і громадськості.

Розмову вели
Ольга МАРЧУК та Ольга ГЕРМАНОВА

Медіа-центр
Академії фінансового управління

2 вересня 2013 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ НАЛАГОДЖУЄ СПІВПРАЦЮ З МІЖНАРОДНОЮ ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ГІЛЬДІЯ ФІНАНСИСТІВ»

З 4 по 7 липня 2013 року Фінансова-банківська рада СНД спільно з Кабінетом Міністрів України за підтримки Виконавчого комітету СНД і ВАТ Банк ВТБ провели IV Міжнародний інвестиційний Форум «Ялтинські ділові зустрічі» (Україна, м. Ялта).

З кожним роком «Ялтинські ділові зустрічі» збирають все більше чільних керівників найбільших фінансових, банківських та інвестиційних інституцій держав Співдружності і далекого зарубіжжя. Форум «Ялтинські ділові зустрічі» є знаковою подією для зміцнення фінансово-банківської та економічної інтеграції на просторі СНД. Ділова програма заходу включала розгляд питань розвитку фінансових ринків і підвищення інвестиційної привабливості економік СНД, взаємодії банківських і біржових ринків, створення інтегрованого біржового простору СНД. Спільно з провідними біржовими структурами Співдружності були проведені круглі столи з питань інтеграції фондових ринків країн СНД та гармонізації законодавств на фінансових ринках Співдружності.

У роботі IV Міжнародного бізнес-форуму держав-учасниць СНД взяли участь представники (центральних) національних банків, керівники фінансових та економічних міністерств і відомств, банківських об'єднань та асоціацій, а також глави найбільших комерційних банків, представники інвестиційних компаній держав Співдружності. Участь у Форумі взяли: Міністр фінансів України Колобов Ю.В., Міністр економічного розвитку і торгівлі України Прасолов І. М., Перший заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Бурлаков П.М., Президент - Голова Правління ВАТ Банк ВТБ Костін А.Л., Голова Виконавчого комітету – Виконавчий секретар СНД Лебедєв С.М., заступник Голови Виконкому - Виконавчого секретаря СНД Дронь А.А., заступник Голови Центрального Банку Російської Федерації Швецов С.А., Міністр економічного розвитку Російської Федерації Улюкаєв О.В., Генеральний директор Фінансово-банківської ради СНД Павло Нефідов , Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Молдова в Україні Іон Стевіле, Радник з СНД «ВЕБ Капітал» А.Ю.Краснопояс та ін.

Довідка. Фінансово-банківська Рада СНД (ФБС СНД) створена з ініціативи провідних фінансових і комерційних інститутів країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав. В основі ідеї створення ФБС СНД лежить потреба учасників національних фінансових ринків у створенні сприятливих умов їх успішної та ефективної діяльності на територіях сусідніх держав-учасниць СНД, що раніше входили до загального економічного простору. Фінансово-банківська Рада СНД тісно взаємодіє з Виконавчим комітетом СНД. Спільні дії Виконавчого комітету СНД і ФБС СНД дають змогу вирішувати завдання міжнародного масштабу в рамках існуючих програм.

Теми для обговорення на Форумі:

• Набуття чинності угоди про Зону вільної торгівлі. Вплив угоди на інвестиційний і діловий клімат держав-учасниць СНД;

• Нові форми та механізми взаємодії ринків Співдружності в умовах сучасних глобальних викликів;

• Регіональні фінансові центри в СНД: вплив на формування та розвиток біржових та інших ринків у країнах Співдружності;

• Банківські системи на ринку колективних інвестицій в країнах СНД;

• Створення єдиного платіжного простору в країнах СНД як крок до інтеграції фінансових ринків;

• Інноваційні можливості регіонів країн Співдружності в реалізації Міждержавної програми інноваційного співробітництва держав - учасниць СНД на період до 2020 року;

• Перспективи формування Єдиного біржового простору країн ЄЕП / СНД;

• Гармонізація законодавства на фінансових ринках країн СНД. Єдині підходи до регулювання біржової інфраструктури на ринках країн Співдружності;

• Інтеграція валютних ринків країн СНД - активізація національних валют в біржовому обороті торгово-сировинних і фондових операцій;

• Вплив інтегрованого біржового простору на зростання ролі національних валют у торгово-економічному обміні на території СНД;

• Досвід світових інтеграційних об'єднань у створенні єдиного товарного простору (Європейський Союз і т.д.)

У роботі Форуму взяв участь завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики Академії фіннансового управління, д.е.н. О.О. Любіч. В межах роботи Форуму відбувалися його робочі зустрічі з Головою Виконавчого комітету – Виконавчим секретарем СНД Лебедєвим С.М. та заступником Голови Виконкому - Виконавчого секретаря СНД Дронем А.А.

На знімках (зліва направо): Іон Стевіле, Лебедєв С.М., Дронь А.А.; на наступному: Любіч О.О., Корнілов В.О., Краснопояс А.Ю., Іон Стевіле.

Суттєвим підсумком участі в роботі Форуму є встановлення наукових контактів з Виконавчим директором Міжнародної громадської організації «Гільдія Фінансистів» В.О. Корніловим. Сторони обговорили можливі напрями співпраці ДННУ «Академія фінансового управління» з відомою міжнародною організацією «Гільдія Фінансистів», визначили орієнтовну тематику, яка була б цікавою для спільних досліджень, склали відповідний Договір, котрий в даний час підписаний обома сторонами (від Гільдії – Корніловим В.О., від Академії – д.е.н., чл.-кор. НАНУ, професором Єфименко Т.І.) та вже вступив у дію.

Історична довідка - Міжнародна громадська організація «Гільдія Фінансистів». Вперше в Росії «Гільдію банкірів і знатних купців» було засновано Петром I в 1721 р. Петро I побував у багатьох європейських країнах і переконався в корисності гільдії для державного устрою. Фінансисти стояли в Гільдії на першому місці і їхня думка завжди враховувалося державною та місцевою владою. З роками функції фінансового регулювання все більше переходили в руки держави, але Гільдія завжди була відкрита для банкірів, купців, державних чиновників і осіб дворянського стану. У 1917 році після революції становий поділ в Росії було скасоване і Гільдія припинила існування.

На початку 90-х років Росія повернулася до ринкових принципів економіки. Підготовка до відновлення «Гільдії фінансистів» зайняла кілька років. 22 червня 1994 Міністерством юстиції Російської Федерації було зареєстровано Регіональне громадське об'єднання «ГІЛЬДІЯ ФІНАНСИСТІВ». Ініціаторами відродження Гільдії були представники державних фінансових органів, ректори фінансових ВНЗ, відомі вчені-фінансисти, які й донині входять до складу засновників Гільдії. Лідерами руху стали перший заступник міністра фінансів РФ В.А.Петров і ректор Фінансової академії при Уряді РФ А.Г. Грязнова. Велику організаційну роботу провів виконавчий директор Гільдії В.А. Корнілов.

За період з 1994 по 2009 рік в регіонах Росії була створена розгалужена мережа відділень. Члени Гільдії брали участь у багатьох загальноросійських проектах, виконували державні замовлення, спрямовані на розвиток фінансової інфраструктури, розробляли нові закони, проводили наукові дослідження; регулярно проводили конгреси, конференції, симпозіуми, круглі столи, в тому числі і на міжнародному рівні. Активну участь члени Гільдії брали в подоланні фінансової кризи 1998 р. Наукові прогнози та вироблені Гільдією рекомендації завжди користувалися авторитетом у Міністерстві фінансів і Уряді Російської Федерації.

Поступово діяльність Гільдії набувала міжнародного характеру. Після того, як Гільдія стала створювати мережу закордонних представництв, вирішено змінити її статус на міжнародний і внести відповідні зміни до Статуту. Рішенням Міністерства юстиції Російської Федерації від 20 січня 2009 року Регіональна громадська організація «ГІЛЬДІЯ ФІНАНСИСТІВ» отримала новий високий статус Міжнародної громадської організації.

В даний час відкриті представництва Гільдії у Великобританії, Угорщині, Німеччині, Данії, Іспанії, Україні, Республіці Казахстан, Фінляндії, Естонії, Латвії та Литві.

Багато статутних положень Гільдії продовжують майже двохсотлітню традицію «Гільдії банкірів і знатних купців», ставлячи на перше місце високі професійні та етичні вимоги до своїх членів, підкреслюючи їх особливу відповідальність. Нові завдання «Гільдії фінансистів» пов'язані з процесами глобалізації в галузі економіки та фінансів. Президентом Гільдії є екс-міністр фінансів РФ О.Л. Кудрін.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 липня 2013 року






АКТИВІСТИ ПРОФЕСІЙНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ОТРИМАЛИ ВІДЗНАКИ З НАГОДИ ДНЯ БУХГАЛТЕРА

З нагоди Дня бухгалтера Голова Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, Заслужений економіст України, президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко відзначила Почесними грамотами низку активістів профільних громадських організацій. Церемонія нагородження відбулася 16 липня 2013 року в Міністерстві фінансів України.

Бухгалтери та аудитори отримали вітання й подяки за сумлінну працю від Президента України Віктора Януковича, Прем’єр-міністра Миколи Азарова, Міністра фінансів Юрія Колобова.

Заступник Голови Методологічної ради з бухгалтерського обліку, заступник директора з наукової роботи НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська, вітаючи учасників торжества, підкреслила, що це професійне свято є прекрасною нагодою відмітити значний внесок працівників бухгалтерських служб у розвиток економіки України. Бухгалтери та аудитори докладають багато зусиль з метою реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності для гармонізації з законодавством Європейського Союзу та на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Вона підкреслила, що нові методологічні засади обліку в бюджетній сфері сприятимуть прозорості управління державними фінансами, удосконаленню системи стратегічного бюджетного планування на середньо і довгостроковий періоди.

У вітальному слові Т.І. Єфименко відзначалася важлива роль Методологічної ради, членами якої є висококваліфіковані спеціалісти, що беруть участь у розроблені та розгляді проектів нормативно-правових актів з ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Упродовж багатьох років Методологічна рада співпрацює з професійними громадськими об’єднаннями – ФПБАУ, УАСБА, САУ, РНБА, СПКУ, які представляють фахівців найвищого рівня. Також наголошувалося, що проблеми, які виникають на шляху виконання завдань з модернізації національної економіки, удосконалення сфери бухгалтерського обліку та фінансової звітності, аудиту вимагають нових креативних ідей і виважених рішень. При цьому Методологічна рада завжди готова підтримати конструктивні новації і сприяти впровадженню їх у життя.

Делегація Академії фінансового управління також взяла участь в урочистостях, які з нагоди професійного свята відбулися в Українському домі. Його організаторами виступили Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, Аудиторська палата України, Cпілка аудиторів України за участю Міністерства фінансів України, Національного банку України, Державної податкової служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

На знімку: президент Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко, голова правління корпорації «Консалтингова група «Рубаненко і партнери» Людмила Рубаненко, голова Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України Олександр Папаїка, заступник директора з наукової роботи НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління» Людмила Ловінська, виконавчий директор ПФБАУ Валентина Легка.

На знімку: заступник директора з наукової роботи НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління» Людмила Ловінська, заступник завідувача Центру впровадження результатів фінансово-економічних досліджень Вікторія Лісіна, завідувач відділу державного фінансового контролю Ірина Чумакова, завідувач кафедри бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту Національного університету біоресурсів і природокористування України Євгенія Калюга, завідувач відділу методології бухгалтерського обліку Микола Гайдай, наукові співробітники Юлія Кравченко та Марія Очеретна.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

18 липня 2013 року






ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Щиро вітаю всіх працівників Академії фінансового управління з професійним святом – Днем бухгалтера!

Нехай цей день буде наповнений гідним визнанням внеску наших науковців, талановитих стратегів фінансово-економічної справи у загальнодержавну скарбницю, а люди висловлюють подяку і шану за скромну, але вкрай необхідну працю, яка є підґрунтям фінансового благополуччя кожного колективу.

Хай вам підкоряються нові професійні й життєві висоти, а енергійність та цілеспрямованість кожного з вас допоможуть здолати усі перешкоди.

Від щирого серця зичу, аби всі ваші справи були непідвладні плину часу та зміні поколінь, а доля хай шле добро і щастя, міцне здоров’я та достаток.

Президент Академії, Голова Методологічної ради
з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України
Т. І. Єфименко


Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 липня 2013 року






НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІДСВЯТКУВАВ 20-РІЧЧЯ

В Академії фінансового управління відбулися урочистості, присвячені 20-річчю утворення Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України. Розпочавши свою історію в 1993 році за ініціативи першого Міністра фінансів незалежної України Григорія Олександровича П’ятаченка, Науково-дослідний фінансовий інститут у складі Академії фінансового управління нині є потужним науковим центром досліджень у сфері державних фінансів.

Президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Т.І. Єфименко у вітальному слові підкреслила, що на сьогодні колектив установи здійснює наукові розробки, які є основою для ухвалення ефективних управлінських рішень. Вони потрібні для того, аби підвищувати інституційну конкурентоспроможність нашої держави, забезпечити економічне зростання. «Я, як керівник, можу констатувати, що ми з вами є єдиною командою, і розуміємо, що повинні працювати ефективно, забезпечити нові реформаторські кроки нашої держави, бізнесу, удосконалення нашого законодавства», – підкреслила президент Академії, додавши, що «ми бачимо чітко нашу перспективу, цілі і будемо робити все, щоб ці цілі були реалізовані».

Фундатор НДФІ, перший Міністр фінансів України Григорій Олександрович П’ятаченко розповів про початкові кроки діяльності установи. Тоді не було ні навчально-матеріальної бази, ні приміщень, потрібно було формувати колектив, запрошувати фахівців. Гостро стояла проблема підготовки кадрів і для її вирішення було створено аспірантуру. Він зазначив, що гордий тим, що на сьогодні Інститут знаходиться серед провідних наукових установ, що вносять реальний вклад у формування фінансової політики держави.

Директор Науково-дослідного інституту С.С. Гасанов оголосив наказ про нагородження групи співробітників установи Почесними грамотами та відзнаками Академії. Від імені Міністерства фінансів України заступник Міністра фінансів-керівник апарату Ю.І. Шевченко привітав присутніх з 20-ю річницею НДФІ та вручив Почесні грамоти Міністерства провідному науковому співробітнику Д.В.Полозенку та заступнику директора А.Г. Арзуманяну, Подяки заступникам директора з наукової роботи Л.Г. Ловінській та А.М. Соколовській.

Колектив Академії також привітав віце-президент НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України В.М. Геєць. Він дав високу оцінку дослідницькій роботі науковців, відзначив далекоглядність першого директора Інституту Г.О. П’ятаченка, який передбачив необхідність розвитку вітчизняної фінансової науки для активної розбудови сфери державних фінансів України.

З вітальними словами до присутніх звернулися віце-президент УСПП М. Кунченко, ректор Національної академії управління С.А. Єрохін, академік,-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Е.М. Лібанова, директор Науково-дослідного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі І.Г. Манцуров, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Я.А. Жаліло, директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ю.О. Лупенко, проректор, завідувач кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка І.О. Лютий, директор Центру наукових досліджень НБУ В.І. Міщенко, декан обліково-економічного факультету Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана В.І. Єфіменко.

Президент Академії Єфименко Т.І, Почесний директор НДФІ П’ятаченко Г.О. та директор НДФІ Гасанов С.С. були відзначені Подякою Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

19 червня 2013 року






ОБГОВОРЕНО НОВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь в обговоренні законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкових коригувань)», яке відбулося в УСПП. Законопроект, який вже переданий до Кабінету Міністрів України, презентував заступник директора департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів та зборів України України Олексій Задорожній.

Присутні загалом позитивно оцінили ініціативу Міністерства щодо розрахунку податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку доходів та витрат та ідею коригування фінансового результату, оскільки це є кроком до наближення податкового й бухгалтерського обліку. Схвально зустріли норми щодо повернення до вимог бухгалтерського обліку в частині визнання активів, поняття «умовно нарахованих відсотків».

Олексій Задорожній повідомив, що у ході роботи над документом з 65 запропонованих поправок Мінфіну приблизно 40 було враховано. Водночас всі погоджувалися з тим, що документ потребує подальшого доопрацювання. Менеджер відділу податкових та юридичних послуг компанії «Делойт» Віталій Шеремета зауважив, що деякі моменти проекту є надто «сирими» і незрозумілими, тому варто чіткіше їх виписати.

Заступник директора НДФІ з наукової роботи Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Л.Г. Ловінська запропонувала присвятити окрему статтю законопроекту механізмові коригування, оскільки, за її словами «принципові речі повинні бути виписані в законі». При цьому вона вважає, що врегулювання питання шляхом вироблення методичних рекомендацій, як це пропонують окремі експерти, не дадуть потрібного результату.

Голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз підкреслила, що законопроект має свої недоліки, і висловила сподівання, що спільними зусиллями вдасться їх усунути й підготувати хороший документ, який буде позитивно сприйнятий як вітчизняними підприємцями, так і міжнародною інвестиційною спільнотою. Учасники обговорення запропонували ще раз повернутися до окремих статей законопроекту з метою їх удосконалення.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

17 червня 2013 року






ПИТАННЯ ПІДТРИМКИ РЕФОРМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ ОБГОВОРИЛИ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Круглий стіл у рамках оцінювання проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» у контексті співробітництва ДННУ «Академія фінансового управління» та Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) відбувся 12 червня 2013 року в Академії фінансового управління.

Президент Академії, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко у вітальному слові закликала німецьку сторону детально окреслити бачення майбутнього співробітництва і на їх підставі вибудувати подальші плани. Директор проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» Німецького товариства з міжнародного співробітництва Крістіан Дьорінг наголосив, що проект працює вже 9 місяців. У його рамках проводяться активні консультації з представниками Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів, Адміністрації Президента, громадськими організаціями.

Він повідомив, що 26 липня відбудуться урядові консультації між Німеччиною та Україною, де планується порушити питання доцільності продовження проекту. У разі, якщо сторони домовляться про продовження співпраці, то проект буде продовжено до березня 2014 року, а потім запроваджено ще один, який триватиме до 2016 року. Водночас Крістіан Дьорінг запевнив, що німецька сторона й надалі надаватиме Україні експертну допомогу, зокрема, переклади німецьких законодавчих та нормативних актів.

Експерт з питань планування у реформуванні бюджетної системи Регіна Бернхард розповіла про наміри щодо продовження діючого проекту та розробки нового, який би втілювався в Україні до 2016 року. Її колега – експерт з питань планування у реформуванні податкової системи Хен-Ю Кох поінформувала про діяльність групи у низці європейських країн – Хорватії, Словенії, Македонії, Сербії, Косово, Греції.

Заступник директора НДФІ з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Л.Г. Ловінська поцікавилася питанням європейського досвіду оподаткування прибутку корпорацій. Провідний науковий співробітник відділу державних фінансів, кандидат економічних наук Р.Л. Балакін порушив проблему непрямого оподаткування та зближення податкового законодавства з європейськими стандартами. Завідувач відділу державних фінансів, доктор економічних наук В.П. Кудряшов наголосив на недостатньому забезпеченні матеріалами моніторингу в сфері державних фінансів в умовах нестабільності.

Директор НДФІ Академії фінансового управління, кандидат економічних наук С.С. Гасанов звернув увагу на необхідність розширення діапазону підходів до управління сферою державних фінансів, зокрема, аналізу діяльності крупних державних корпорацій, соціальної сфери, які мають суттєвий вплив на бюджет. Директор Інституту післядипломної освіти, кандидат економічних наук Я.В. Котляревський висловив побажання активніше співпрацювати в сфері адаптації кращого світового досвіду в сфері функціонування системи наукового супроводження фінансово-бюджетної політики. Перспективи співробітництва він бачить у прийнятних для сучасних службовців формах.

Тетяна Єфименко наголосила на необхідності продовження співпраці з німецькими експертами. Серед можливих напрямів співробітництва вона виділила входження представників Німецького товариства з міжнародного співробітництва до редакційних колегій видань АФУ, спільного видання підручників чи посібників з тематики державних фінансів. Прийнятним є формування на базі Академії фінансового управління аналітичної групи з залучення кращого досвіду реформування та його супроводження у сфері державних фінансів. Це, зокрема, формування бази перекладів інформаційно-аналітичних матеріалів, статистичної бази, підготовка моніторингових та інформаційно-аналітичних зведень щодо стану та ходу розвитку сфери державних фінансів у світі.

Президент Академії висловила міркування щодо доцільності формування спільної навчальної програми тренінгів в Україні та її просування як складової міжнародної технічної допомоги країнам, що співпрацюють з МВФ та Світовим банком регіоні Центральної та Східної Європи, Євразії. Доцільним також є спільне з експертами з Німеччини проведення наукових досліджень щодо можливостей впровадження кращого досвіду в Україні.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

14 червня 2013 року






АКАДЕМІЯ ВСТАНОВЛЮЄ НОВІ НАУКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

12 червня в Києві у Великому конференц-залі Національної академії наук України в рамках міжнародної ініціативи «Пост-глобалізація» за підтримки Центру дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України, відбувся круглий стіл «Епоха після неолібералізму: криза та майбутнє Східної Європи» та панельні дискусії за участю провідних науковців Західної та Східної Європи, які досліджують економічні та соціальні аспекти глобалізації.

За запрошенням Оргкомітету завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д.е.н. Любіч О.О. взяв участь у круглому столі. Цей захід є продовженням співпраці Академії з Інститутом глобалізації та соціальних рухів (Москва, РФ), ініційований у квітні 2013 року на міжнародній конференції «Пост-глобалізація. Кінець неолібералізму та відродження соціальної держави».

Серед учасників: Крістоф Агітон (Christophe Aguiton) (соціолог, секретар міжнародного комітету однієї з найбільших і найбільш відомих «антиглобалістських» мереж АТТАК-Франція), Ніколя Буллард (Nicola Bullard) (представниця організації Focus on the global south), Міхал Сутовський (Michal Sutowski) (Krytyca Polityczna, Польща), Гаспар Міклош Тамаш (G. M. Tamás) (філософ, колишній голова партії «Зелені ліві» та директор Інституту філософії Угорської Академії Наук), Васіле Ерну (Vasile Ernu) (письменник, журналіст, координатор CriticAtac.ro, Румунія), Борис Кагарлицкий (Директор Інституту глобалізації та соціальних рухів, Москва, РФ), Борис Малицький (директор Центру дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки Національної Академії Наук України

Науковці обговорили наслідки неоліберальної економічної політики та альтернативи неоліберальній політиці, подискутували про геополітичні виклики однополярному світу з гегемонією США в міжнародній політиці та валютних альтернативах долару у світовій економіці.

Значний інтерес у присутніх викликали доповіді:

- Теорія і практика неолібералізму: Ідеологія фінансового капіталу під виглядом незаперечної істини (к. пол. н., Б. Кагарлицкий);

- Економічна наука в період і після засилля неолібералізму (д.е.н., проф. Б. Малицький);

- Залежність через кредити і торгівлю. Боргова пастка і СОТ: Досвід країн, що розвиваються для Східної Європи (Ніколя Буллард);

- Центр і периферія: від цифрового розриву до інтелектуального виключення (к.е.н., З. Попович);

- Чи є майбутнє в Єдиного Економічного Простору? (М. Ніколаєв, виконавчий директор Інституту прогнозування та урегулювання політичних конфліктів, Москва, РФ);

- Альтернативи неолібералізму. «Commons» (Крістоф Агітон);

- Кінець «фукуямізму», початок Історії. Вектор (Ю. Гуленок, Український фінансово-промисловий концерн «УФПК», перший заступник генерального директора).

Науковці із Франції та Росії підтримали пропозицію найближчим часом відвідати Київ з метою взяти участь у заходах АФУ.

На фото (зліва направо): Борис Кагарлицький, Ніколя Буллард (Nicola Bullard), Крістоф Агітон (Christophe Aguiton), Борис Малицький, Олександр Любіч.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

13 червня 2013 року






ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АУДИТУ ОБГОВОРИЛИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «20 років аудиту: досягнення та перспективи розвитку», присвяченій 20-річю ухваленню Закону України «Про аудиторську діяльність». Захід, організований Спілкою аудиторів України за сприяння Аудиторської палати та Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, відбувся 31 травня та 1 червня.

Вітаючи учасників конференції, президент Академії фінансового управління, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Тетяна Єфименко звернула увагу на те, що аудит якраз є тією сферою діяльності, яка пов’язує бізнес і владу у державному фінансовому контролі. Вона торкнулася теми запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та важливості аудиторських послуг для підвищення інвестиційної привабливості України.

Тетяна Єфименко зазначила, що нині вітчизняні аудитори відомі в Європі, незважаючи на короткий термін існування цієї професії в нашій державі, а також запевнила аудиторську спільноту, що науковці Академії фінансового управління готові підтримати конструктивні новації практиків і надати їм науково-методологічне обгрунтування. Вона висловила переконання, що аудитори України є, насамперед, тими фахівцями, які втілюють реформи у сфері господарської діяльності підприємств.

За вагомий внесок у розвиток аудиторської діяльності в Україні, створення системи незалежного фінансового контролю підприємницької діяльності та з нагоди 20-річчя аудиту в Україні від імені Академії фінансового управління Тетяна Єфименко вручила Почесні грамоти керівництву ВПГО «Спілка аудиторів України» та Аудиторської палати України.

Голова оргкомітету конференції, віце-президент ВПГО «САУ», заступник завідувача Центру впровадження результатів фінансово-економічних досліджень Академії фінансового управління, кандидат економічних наук Вікторія Лісіна у вітальному слові зазначила, що професіонали аудиторської справи чітко розуміють завдання і виклики, що постали перед ними. Аудитори своєю життєвою позицією, прагненням до конструктивного діалогу влади з бізнесом, вимогливим та відповідальним ставленням до професії зможуть довести конкурентоспроможність вітчизняного аудиту із західними компаніями, домогтися зміцнення його авторитету у користувачів аудиторських послуг.

Ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», академік Анатолій Павленко констатував, що впродовж двох десятиріч аудит сформувався як окрема професія, вид бізнесу і наука. Він звернув увагу, що університет став одним з перших, де започатковано ґрунтовні наукові дослідження з проблем аудиторської діяльності; здійснюється викладання низки дисциплін з аудиту, розроблено програми, створено підручники та посібники, що дає змогу готувати висококваліфікованих фахівців у сфері бухгалтерського обліку і аудиту. Ректор побажав учасникам плідної роботи, порозуміння, єдності думок науковців і практиків, конструктивних виважених рішень, які будуть покладені в основу подальшого розвитку професії аудитора в Україні.

З вітальним словом до присутніх звернувся заслужений економіст України, голова Аудиторської палати Іван Нестеренко. Він також розповів про розвиток аудиту в нашій державі за 20 років.

Упродовж двох днів учасники конференції розглянули та обговорили низку питань, пов’язаних з зародженням та становленням аудиту в Україні. Було також висвітлено питання запровадження міжнародного досвіду в аудиторську діяльність, законодавчого забезпечення розвитку професії. Зокрема, наголошувалося на необхідності внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність», оскільки гармонізація законодавства є нагальною потребою на шляху нашої держави до європейської інтеграції. Підкреслювалося також, що нині триває розробка варіантів законопроектів щодо змін за участю громадських організацій аудиторів і в найближчому часі відбудеться публічне обговорення цих документів.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Олег Канцуров розкрив тему інституціональних основ високоякісної фінансової звітності, а доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олена Петрик розповіла про місію аудиту на сучасному етапі розвитку економіки України.

Президент Спілки аудиторів України, член Аудиторської палати України, генеральний директор аудиторської фірми «Міжнародна аудиторська група» Наталя Гаєвська розповіла про проект змін до Закону України «Про аудиторську діяльність», які нині готуються до обговорення. Академік Академії економічних наук України, заслужений оцінювач УТО, член Аудиторської палати України, генеральний директор ТОВ АФ "КАУПЕРВУД" Валерій Галасюк говорив про концептуальні основи світової фінансової кризи і погляд на ці події українських аудиторів.

Президент Національної палати незалежних аудиторів Польщі Юзеф Кроль ознайомив присутніх з державним наглядом в Польщі. Про розвиток аудиту в Чехії йшлося у виступі президента Палати аудиторів Чеської Республіки Петера Соботніка. Про досвід Азербайджану у розбудові професії розповів голова Палати аудиторів Азербайджану Вахид Наврузов, Росії – член ради Аудиторської палати Санкт-Петербурга Олена Седавкіна, Румунії – президент Палати фінансових аудиторів, професор Хорія Хеамту.

Загалом учасники ознайомилися більш ніж з 30-ма доповідями, які стосувалися нинішнього стану професії та перспектив її розвитку. Участь у заході взяли більше 200 аудиторів, серед яких – представники професійних громадських організацій бухгалтерів, аудиторів, податкових консультантів, науковці з України та низки зарубіжних країн.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

5 червня 2013 року






АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ НАЛАГОДЖУЄ СПІВПРАЦЮ З УНІВЕРСИТЕТОМ ФЛОРИДИ (UF)

В Академії фінансового управління відбулася зустріч науковців, зокрема директора НДФІ, кандидата економічних наук, доцента С.С. Гасанова, доктора економічних наук О.О. Любіча та кандидата фізико-математичних наук, доцента В.М. Домрачева з професором системотехніки Університету Флориди, доктором філософії Стеном Урясьєв (Stan Uryasev). Сторони обговорили можливі шляхи співпраці ДННУ «Академія фінансового управління» з провідною американською навчально-науковою установою.

В Університеті Флориди щороку навчається майже 50 тисяч студентів. Тут діє 16 коледжів та більше 150 науково-дослідних центрів та інститутів. На 28 факультетах університету працює 4215 викладачів, у тому числі 40 видних вчених. UF має 1375 іноземних студентів бакалаврату, що більше, ніж у будь-якому іншому університеті США.

Університет вважається одним з провідних навчальних закладів США, є членом Асоціації американських університетів, до якої входять 62 державних і приватних установ в Північній Америці. UF незмінно входить до числа кращих університетів країни, посідає дев’яте місце в списку навчальних закладів, у яких корпорації воліють набирати нових співробітників, та друге – у списку журналу SmartMoney, випускники яких отримують найвищу зарплату.

Випускники університету Флориди, яких налічується більш ніж 367 тисяч, працюють в усіх 50 штатах США і в більш ніж 135 країнах, демонструючи глибокі знання та компетенцію. В їх числі – дев’ять колишніх губернаторів Флориди, два лауреати Нобелівської премії, вісім астронавтів НАСА, вісім колишніх послів США, і десятки професійних та аматорських спортсменів.

Професор Стен Урясьєв є також директором Лабораторії з управління ризиками та фінансового інжинірингу (Lab RMFE). Його дослідження та педагогічні інтереси лежать у сфері стохастичної оптимізації, управління ризиками, фінансового інжинірингу та дослідження операцій. Місія Лабораторії RMFE полягає у сприянні проведенню досліджень та програм у галузі управління ризиками, фінансової математики та інженерних досліджень, забезпечення основи для спільних зусиль багатопрофільних груп дослідників UF і промислових партнерів, доступу до впровадження управління ризиками та фінансового програмного забезпечення, що дає змогу поліпшити науково-дослідний потенціал та навчальний процес.

У ході бесіди науковці визначили орієнтовну тематику, яка була б цікавою для спільних досліджень у сфері економіки та фінансів, та домовилися про підготовку Угоди про співпрацю між двома установами.


На знімку: С.С. Гасанов, Стен Урясьєв, О.О. Любіч (зліва направо)

Медіа-центр
Академії фінансового управління

21 травня 2013 року





 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25
©2003