СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5282463
 
 
   

НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА КАПІТАЛІЗАЦІЇ БАНКІВ»

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у засіданні Клубу банкірів на тему «Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків»: значення і практичне застосування», яке відбулося 8 листопада 2018 року в приміщенні Індустріалбанку.

Відкрила засідання голова Клубу банкірів Людмила Мостова, яка зазначила, що цей Закон був розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності й прийнятий Верховною Радою у 2017 році. Учасники зборів обговорювали те, як працює Закон, і його позитивний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Варто наголосити, що місце проведення засідання – Індустріалбанк – було обрано зовсім не випадково, адже саме керівництво цієї фінансової установи може поділитися власним досвідом реорганізації за спрощеною процедурою шляхом приєднання.

Увазі учасників засідання топ-менеджери Індустріалбанку запропонували дві ґрунтовні й цікаві презентації. Про спрощення процедур реорганізації як дієвий механізм зміцнення банківського сектору розповів голова Правління Індустріалбанку Михайло Букрєєв, а у презентації його заступника Олександра Марковського йшлося про передумови та результати реорганізації АКБ «Індустріалбанк» за спрощеною процедурою шляхом приєднання до нього АБ «Експрес-Банк».

Голова Правління Індустріалбанку Михайло Букрєєв наголосив: «Індустріалбанк та Експрес-Банк першими з українських банків пройшли шлях реорганізації за процедурою Закону «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків». Завдяки реорганізації Індустріалбанк виконав рішення НБУ щодо збільшення регулятивного капіталу банку, суттєво покращив ліквідність та якість кредитного портфеля. Також важливим результатом є оптимізація витрат, яка дала змогу спрямувати вивільнені ресурси на розроблення сучасних ІТ-рішень, якими стали мобільний додаток Індустріал24 та його веб-версія. Якщо говорити про перспективи для ринку взагалі, то Закон спрощує капіталізацію невеликих банків, що значно покращить стійкість банківської системи України». Обидві доповіді топ-менеджерів Індустріалбанку викликали великий інтерес учасників засідання, і Михайло Букрєєв та Олександр Марковський відповіли на низку запитань членів Клубу банкірів.

Обговорення відкрив перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко. У його виступі йшлося про те, що банківський сектор має стратегічне значення для країни і тому до процесів, які відбуваються у вітчизняній банківській системі, треба ставитися дуже уважно, особливо заважаючи на події 2014–2016 років, коли відбулося так зване очищення банківської системи, і його неоднозначні наслідки. Тож розроблений профільним Комітетом Закон мав три цілі: спростити процедури приєднання банків і докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, цей Закон можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно

На знімку (зліва направо): М. Букрєєв, М. Довбенко, Л. Мостова

Анатолій Дробязко здійсниив глибокий аналіз динаміки розвитку банків з приватним українським капіталом. Він зокрема сказав: «За період із 2013 року з ринку регулятором внаслідок політики «очищення банківської системи» було вилучено більше ніж 80 банків, в основному з приватним українським капіталом. Це призвело до скорочення чисельності зайнятих у галузі працівників з 242 тисяч до 134 тисяч. Бізнес втратив не тільки обігові кошти, що призвело до великої кількості дефолтів, а бюджет зазнав істотних втрат через зменшення відрахувань від «білої» зарплати, що, як правило, виплачувалася банками. Внаслідок фінансової кризи відбулося, наприклад, скорочення персоналу в Ощадбанку на 8,2 тис., Райффайзен Банку на 7,3 тис., Приватбанку на 4,6 тис. Зростання персоналу більше ніж на 200 осіб за цей період відбулося в ТАСКОМБАНКу, Альфа-Банку, Інвестицій та заощаджень банку, Акордбанку, РАДАБАНКу, Укрбудінвестбанку, КРИСТАЛБАНК банку та ін. Як бачимо, в умовах кризи розвивалися здебільшого банки з українським капіталом.

Розвиток банківської системи у 2018 році за доволі стабільної макроекономічної ситуації не вражає. Так, по системі банків приріст коштів фізичних осіб – лише 6,6 % при темпах збільшення коштів «на вимогу» – 17,4 %. У грошовому вимірі приріст коштів «на вимогу» – 26,7 млрд грн, «строкових» – 4,9 млрд грн. Тобто банки мають малу ресурсну підтримку від населення. За державними банками приріст коштів фізичних осіб – 8,5 %, «на вимогу» – 21,8, із західним капіталом – 8,5, «на вимогу» – 11,3, із російським – відплив (-9,1 %), найбільші (12) приватні українські банки мали збільшення на 9,9 %, з них «на вимогу» – приріст 18,3%. Малим (40) приватним банкам властивий приріст 6,7 %, переважно на дорогі депозитні рахунки. Такі темпи не можуть задовольняти систему.

Станом на жовтень 2018 року 30 банків, які діють на ринку, мають проблеми з виконанням вимог щодо капіталізації до 300 млн грн статутного капіталу до липня 2019 року, тому Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» дозволяє мати керівництву інструмент, що дозволяє вирішити цю проблему.

Але для отримання позитивних результатів у економіці потрібна синергія у спільних діях банків, позичальників, податківців, інших регуляторів фінансових ринків, а також розпорядників державного майна в особі профільних міністерств та відомств, якщо бенефіціари запозичень підпорядковані державі. Для цього, поряд зі створенням інтегрального комунікаційного простору, який запобігатиме проявам інформаційної асиметрії, потрібна системна й послідовна інституалізація координації партнерських зусиль урядових, муніципальних та приватних структур», – наголосив Анатолій Дробязко.

Про спрощення процедури реорганізації та капіталізації банків – очікування та результати йшлося і в яскравій презентації завідувача відділу фінансів реального сектору Інституту економіки та прогнозування НАН України, доктора економічних наук Владислава Зимовця. Він у своєму виступі зокрема звернув увагу присутніх на таке:

«На тлі руйнування недержавного сегмента банківського сектору держава провела масштабну “докапіталізацію» державних банків, що спричинило зростання державного боргу на 212 млрд грн (в еквіваленті – 8,4 млрд дол. США, у тому числі ОВДП з індексованою вартістю 4,5 млрд дол. США). За нашими оцінками додаткові витрати держави на подолання наслідків “докапіталізації”, пов'язані зі сплатою процентів та індексацією, становитимуть 260 млрд грн. Наслідком “очищення ” банківського сектору та масштабних ін’єкцій капіталу в державні банки стало витіснення недержавних українських банків з ринку, частка яких на 1 жовтня 2018 року їхня частка в коштах клієнтів становила 15,2 %, а державних банків – 55,1 %.

Негативний досвід «очищення» банківської системи потребував запровадження механізмів, які давали змогу оперативно реагувати на дефіцит капіталу банків шляхом їх об’єднання та докапіталізації. Розв’язати це завдання був покликаний Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» від 23.03.2017. Імплементація прийнятого у 2017 р. Закону дала змогу спростити процедури реорганізації та капіталізації банків: строк реорганізації зменшено з 18 до 3–4 місяців, що підтверджується трьома успішними кейсами: приєднання ПАТ КБ "Центр" до ПАТ «МТБ БАНК» (10 серпня 2018 р. – 30 жовтня 2018 р.), приєднання ПАТ "Ві Ес Банк" до АТ "ТАСКОМБАНК" (10 липня 2018 р. – 30 жовтня 2018 р.), приєднання ПАТ «Експрес-банк» до ПАТ «Індустріалбанк» (18 серпня 2017 р. – 14 грудня 2017 р.). Аналіз успішних кейсів показав, що напередодні приєднання Банк-правонаступник і Банк, що приєднувався, вже перебували під спільним контролем, що давало змогу оперативніше вирішувати технічні питання.

Утім, реорганізація банків шляхом приєднання не набула масового характеру. За вказаними трьома випадками загальна частка трьох банків-правонаступників на ринку становить 2,2 % (за показником «кошти клієнтів»). Відносно незначна активність у цій сфері спричинена недосконалістю процедури приєднання, передбаченої Законом. Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 1 у разі приєднання коефіцієнт конвертації акцій визначається в договорі про приєднання як співвідношення номінальної вартості акції Банку, що приєднується, до номінальної вартості акції Банку-правонаступника. Це створює преференції для власників акцій Банку з гіршими результатами за показником «вартість чистих активів на одну акцію» і фактично означає автоматичну згоду всіх власників Банку-правонаступника на нееквівалентний обмін акцій (якщо вартість чистих активів на одну акцію Банку-правонаступника є більшою, ніж вартість чистих активів на одну акцію Банку, що приєднується). Норма, яка дає змогу здійснювати конвертацію акцій за номіналом, не враховує інтересів усіх зацікавлених сторін, що значно уповільнює процес реорганізації.

Варто звернути увагу на те, що Закон (ст. 3) дозволяє здійснювати капіталізацію банків, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 75 % акцій (часток), за участю міжнародних фінансових організацій без попередньої згоди Національного банку України. Водночас повноваження щодо прийняття рішення про реорганізацію державних банків віднесено до компетенції їхніх Наглядових рад. Відомо, що Засадами стратегічного реформування державного банківського сектору визначено терміни виходу/зменшення частки держави у капіталі державних банків у 2020–2022 рр. Існує ризик того, що державна докапіталізація за такою схемою призведе до переходу права власності та контролю за державними банками без їх купівлі (шляхом розмивання часток держави)», – наголосив Владислав Зимовець.

На знімку: у залі засідань

У дискусії також взяли участь колишній заступник Голови Національного банку України, екс-Голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член Ради Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник Голови НБУ Борис Марков, Голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник Голови Правління АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші.

Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями до Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів та банківських кіл.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 листопада 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ФОРУМІ З МІЖНАРОДНОГО ПОДАТКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко та віце-президент Академії, професор Олександр Любіч взяли участь у роботі #BEPSinUA: Форум із міжнародного податкового співробітництва, що відбувся 1 листопада 2018 року в конференц-залі готелю «Хаятт Рідженсі Киев».

Base erosion and Profit Shifting (BEPS) — проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори.

Міністерство фінансів України та Національний банк України за партнерства Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Світового банку вперше провели #BEPSinUA: Форум із міжнародного податкового співробітництва.

З поступом глобалізаційних процесів зникли бар'єри для фінансових потоків, а отже, перед кожною країною постало завдання забезпечення фінансової стабільності не лише на національному, а й на світовому рівні. Щороку застосування стратегій уникнення оподаткування, що базуються на розмиванні бази оподаткування й переміщенні прибутків за кордон (BEPS), спричиняє втрати бюджетів країн світу у розмірі 100–240 млрд дол. США, або 4–10 % загальносвітових надходжень від податку на прибуток підприємств.

Відповіддю на це став План дій BEPS ОЕСР та країн G20, започаткований у 2015 році. Він надає державам необхідні правові, адміністративні та ІТ-інструменти для усунення прогалин і невідповідностей у міжнародних правилах оподаткування, які можуть використовуватися для приховування прибутків підприємств або їх штучного переміщення до низькоподаткових чи безподаткових юрисдикцій, де економічна діяльність підприємств незначна або відсутня.

У пріоритетах України – долучитися до цього проекту. Запровадження Плану дій BEPS в Україні є першочерговою умовою для збереження фінансової стабільності в країні при довгоочікуваному переході до вільного руху капіталу.

У жовтні 2018 року Міністерство фінансів та Національний банк оприлюднили проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування". Документ покликаний забезпечити фінансову стабільність у країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.

Відкривали форум в. о. Міністра фінансів України Оксана Маркарова, Голова Національного банку України Яків Смолій та Голова Секретаріату Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Моніка Бхатія

На знімку (зліва направо): О. Маркарова, Я. Смолій, М. Бхатія

Серед спікерів та учасників заходу були:

• заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов ;

• заступник Міністра фінансів Грузії Лаша Хуцішвілі;

• віце-канцлер Міністерства фінансів з питань податкової та митної політики Естонії Дмитро Єгоров;

• в. о. заступника Голови Державної фіскальної служби (ДФС) Євген Бамбізов;

• представник в ОЕСР від Міністерства фінансів Польщі Пьотр Піонтковський;

• начальник відділу міжнародного співробітництва з питань оподаткування Служби доходів Міністерства фінансів Грузії Давід Чітаішвілі;

• старший податковий експерт Федерального міністерства фінансів Німеччини Майкл Кізеветтер;

• перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко;

• представник Президента України у Верховній Раді України Ірина Луценко;

• президент ВГО «Асоціація платників податків України» Григол Катамадзе та ін.

На знімку (зліва направо): Я. Смолій, О. Маркарова, С. Верланов, Є. Бамбізов

На знімку: основні спікери форуму

Пакет BEPS ОЕСР/G20 – це рішення, яке дає можливість:

• закрити лазівки;

• посилити податковий суверенітет;

• розширити співпрацю;

• переглянути створення вартості й оподаткування прибутків;

• покращити мобілізацію національних ресурсів.

На знімках (зліва направо): Т. Єфименко, М. Довбенко, І. Луценко; Т. Єфименко та Г. Катамадзе

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко та Я. Смолій; О. Любіч і Т. Єфименко

Проведення #BEPSinUA: Форум із міжнародного податкового співробітництва сприятиме імплементації найкращого світового досвіду протидії BEPS і забезпечення дотримання податкових вимог у довгостроковій перспективі.

На форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів та депутатського корпусу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 листопада 2018 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВИСТУПИЛА СПІВОРГАНИЗАТОРОМ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ»

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко, віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективність організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти України», яка відбулася 5 жовтня 2018 року в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Київський національний університет технологій та дизайну, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, ДННУ «Академія фінансового управління» (м. Київ), Вища школа менеджменту (Республіка Польща), Вища лінгвістична школа (м. Ченстохов, Республіка Польща), Білоруський торговельно-економічний університет споживчої кооперації (м. Гомель, Республіка Білорусь), Державний університет ім. Акакія Церетелі (м. Кутаїсі, Республіка Грузія), Інститут технологій та бізнесу в Чеське Будейовіце (Чеська Республіка).

Платформи конференції:

Платформа 1. Економічна політика держави щодо забезпечення доступу до якісної вищої освіти

Платформа 2. Економічні чинники впливу на розвиток вищої освіти

Платформа 3. Напрями модернізації економічного механізму функціонування вищої освіти

Платформа 4. Підприємницький університет у системі сучасних суспільно-економічних відносин

Платформа 5. Проблеми економічної безпеки системи вищої освіти.

На знімку: учасники форуму

ВИСТУПИ НА ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ

Відкрив конференцію ректор КНУТД Іван Грищенко, далі виступили численні іноземні гості та Володимир Ковтунець, Перший заступник Міністра освіти і науки України.

На знімку: виступ І. Грищенка

На знімку: у залі

На знімку: виступ В. Ковтунця

Під час обговорення доповідей учасники конференції відзначили актуальність проведення ефективної соціально-економічної політики держави у сфері вищої освіти, зокрема, щодо удосконалення інституційного середовища, забезпечення та подальшого підвищення її якості й доступу до неї всіх верств населення. Було розглянуто стан, виявлено та обговорено основні проблеми і визначено сучасні тенденції розвитку вищої освіти в України, у тому числі аспекти реалізації дуальної освіти; питання правового регулювання соціально-економічної політики держави щодо забезпечення доступу до позабюджетних джерел фінансування закладів вищої освіти

Учасники конференції обговорили питання щодо порівняльної характеристики системи вищої освіти України та зарубіжних країн, зокрема в частині складу та структури студентського контингенту; співвідношення кількості студентів і викладачів; оцінювання ступеня автономії системи вищої освіти України за методикою Європейської асоціації університетів; особливості державної підтримки вищої освіти та інноваційної діяльності закладів вищої освіти; дослідження тенденцій розвитку ринку міжнародної освіти; функціонування дослідницьких та підприємницьких університетів, умов створення університетів світового класу

На знімку (зліва направо): В. Луговий, О. Амоша, Т. Єфименко

На знімку (зліва направо): О. Амоша, Т. Єфименко, І. Грищенко, В. Луговий

На знімку (зліва направо): П. Іздебскі, Вей Лімін, Г. Сігуа

На знімку (зліва направо): С. Єрохін, О. Любіч, А. Дробязко

На знімках: під час конференції

РЕКОМЕНДАЦІЇ

VIII Міжнародної науково-практичної конференції

«ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ»

Заслухавши та обговоривши доповіді, учасники VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Ефективність організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти України» дійшли таких висновків та рекомендацій:

• на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України підвищується суспільна значимість освіти та науки, які розвиваються у взаємозв’язку з євроінтеграційними та глобалізаційними процесами й призначені створити підґрунтя для розвитку нації на інноваційних засадах із урахуванням потреб як країни в цілому, так і кожної особистості;

• динамізм зовнішніх чинників, мінливість макроекономічної ситуації, наявність кризових явищ у вітчизняній економіці зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до управління у сфері вищої освіти та управління закладами вищої освіти на засадах інноваційних технологій;

• рівень інтелектуального потенціалу країни безпосередньо визначається якістю та конкурентоспроможністю освіти, стає найважливішим фактором економічного й соціального розвитку;

• нові напрями сучасної вищої освіти пов’язані з її діджиталізацією (тобто партнерством людей та машин), потребують превентивних заходів із підготовки нових професій, навичок, знань;

• основною метою державної політики у сфері вищої освіти повинне стати забезпечення умов для розвитку особистості та творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей та сучасних науково-технічних досягнень на засадах студентоцентрованого навчання в тісному партнерстві з потребами бізнесу;

• загострення конкурентної ситуації на ринку освітніх послуг зумовлює необхідність підвищення вимог до освітньої, наукової та організаційно-економічної діяльності закладів вищої освіти і визначає актуальність завдання розроблення методологічних засад формування нової парадигми розвитку вищої освіти на засадах демократичності, моральності, професійності та інноваційності;

• удосконалення державної політики у сфері вищої освіти та зміцнення інституціональної місії закладів вищої освіти шляхом забезпечення високого рівня викладання, підготовки кадрів та наукових досліджень, що необхідно здійснювати за такими напрямами: підвищення рівня автономії закладів вищої освіти; забезпечення доступу до якісної вищої освіти та її особистісної орієнтації; формування національних та загальнолюдських цінностей; постійне підвищення якості освіти, оновлення змісту та форм організації навчального процесу; запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій; оптимізація системи фінансування освіти з урахуванням структурних змін та формульного розподілу ресурсів, у тому числі формування нормативно-правових та організаційно-економічних механізмів залучення та використання системи позабюджетних коштів; підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної й суспільної підтримки; розвиток освіти як відкритої державно-суспільної системи; інтеграція вітчизняної вищої школи до європейського та світового освітнього простору з довгостроковою перспективою створення дослідницьких університетів світового класу;

• з метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення її всебічного входження в європейський політичний, економічний й правовий простір та створення передумов для набуття членства в Європейському Союзі основними напрямами культурно-освітньої та науково-технічної інтеграції повинні бути: впровадження європейських стандартів та норм в освіті, науці й техніці, поширення власних освітніх, культурних і науково-технічних здобутків у ЄЄ; розширення автономії українських закладів вищої освіти, яка стає все більш актуальною формою встановлення академічних свобод, що визначається як необхідний ступінь незалежності університету та засіб досягнення ним стратегічної мети – підвищення конкурентоспроможності українських фахівців на світових ринках праці та входження України до єдиного європейського й загальносвітового освітньо-наукового простору;

• для вирішення завдань модернізації економічного механізму функціонування вищої освіти необхідною є розробка довгострокової програми структурної адаптації національної освітньої політики до нових міжнародних умов. Реформування національної системи вищої освіти необхідно здійснювати з урахуванням вимог Міжнародної стандартної класифікації занять (І8СО-88 (МСКЗ), Міжнародної стандартної класифікації освіти (І8СЕБ-97 (МСКО), Міжнародного стандарту якості серії 180-9000 та вимог, критеріїв і стандартів, які узгодили країни – учасниці Болонського процесу та з урахуванням найкращого світового досвіду розвитку системи вищої освіти;

• закладам вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців усіх напрямів, доцільно продовжити удосконалення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу з урахуванням сучасних світових тенденцій у сфері вищої освіти, останніх досягнень науки у підготовці наукової та методичної літератури, підручників та посібників, у тому числі з урахуванням потреб підприємницького сектору;

• особливу увагу доцільно приділити розвитку та зміцненню міжнародної співпраці між науковими установами і закладами вищої освіти у сфері реалізації спільних проектів, науково-дослідної та освітньої діяльності, обміну науковцями, викладачами і студентами;

• науковій спільноті необхідно посилити увагу до дослідження методологічних та практичних засад модернізації економічного механізму функціонування вищої освіти в умовах становлення інформаційної економіки та трансформацій освітніх технологій у XXI столітті; продовжити практикувати дискусії з питань розвитку вищої школи із залученням молоді у форматах круглих столів, семінарів, конференцій та на сторінках періодичних видань

На знімку: завершальні збори учасників

На знімку: святковий концерт студентів університету

Результати наукових досліджень, представлені в матеріалах учасників конференції, можуть бути використані Міністерством освіти і науки України, центральними органами виконавчої влади, регіонального управління, місцевого самоврядування та керівниками закладів вищої освіти для розроблення соціально-економічної стратегії й тактики, обґрунтування комплексу заходів щодо забезпечення інноваційного розвитку вищої школи та підготовки наукових та практичних рекомендацій стосовно підвищення ефективності її функціонування на етапі становлення сучасної моделі вищої освітив Україні та її інтеграції до світового освітнього простору.

На форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів, закордонних ЗВО, викладачами та науковцями

Медіа-центр
Академії фінансового управління

02 листопада 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ФОРУМІ «РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ КРИПТОАКТИВІВ»

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у Всеукраїнському науковому форумі «Регулювання та перспективи ринку криптоактивів», який відбувся 23 жовтня 2018 року в приміщенні Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Мета форуму – з'ясування напрямів регулювання та визначення перспектив ринку криптоактивів в Україні (економічні та правові аспекти).

Міністерство економіки і розвитку торгівлі України пропонує легалізувати криптовалюти: https://glavcom.ua/economics/finances /minekonomiki-proponuje-legalizuvati-kriptovalyuti-539328.htmlо.

Легалізація має на меті полегшення збору податків – Мінекономрозвитку оприлюднило проект відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції державної політики у сфері віртуальних активів».

Реалізація Концепції передбачена на період до 2021 року у два етапи.

На першому етапі (2018–2019 роки) передбачено визначення правового статусу криптовалют; визнання суб’єктів господарювання, що надають послуги з їх обміну.

На другому етапі (2020–2021 роки) передбачено визнання провайдерів гаманців-зберігачів віртуальних валют суб’єктами первинного фінансового моніторингу; розроблення спеціальних законодавчих актів щодо врегулювання використання віртуальних активів, смарт-контрактів та токенів, проведення ICO/ITO.

Як зазначили в міністерстві, у 2017 році Україна входила в топ-10 країн світу за кількістю користувачів віртуальних валют. За експертними оцінками, розмір сегмента майнінгу в Україні перевищує 100 млн дол. США на рік.

«Попри це, в Україні сьогодні існує правова невизначеність щодо діяльності, пов’язаної з віртуальними валютами (криптовалютами), у тому числі стосвоно їхнього правового статусу, оподаткування операцій з ними, можливості укладення смарт-контрактів», – йдеться в повідомленні.

Як наслідок, ринок віртуальних валют значною мірою розвивається «у тіні», що призводить до негативних наслідків для всіх зацікавлених сторін: неналежний захист прав та інтересів споживачів криптовалют, складнощі учасників ринку віртуальних валют у питаннях юридичної класифікації своєї діяльності, користування банківськими послугами, залучення іноземних інвестицій, проведення ICO/ITO як українських компаній.

НАПРЯМИ РОБОТИ ФОРУМУ:

Панель 1: Державне регулювання криптоактивів у світі та в Україні

Панель 2: Stablecoin: світовий досвід і перспективи в Україні

Панель 3: Цифрові валюти центральних банків: перспективи реалізації та використання

СПІКЕРИ ФОРУМУ:

Довбенко Михайло (Верховна Рада України), Аржевітін Станіслав (КНЕУ імені Вадима Гетьмана), Лібанов Максим (НКЦПФР), Гулей Анатолій (УМВБ), Бахтарі Емал (НБУ), Кравченко Павло (засновник Distributlab), Козлов Сергій (засновник Plug@Mine), Чобанян Михайло (засновник біржі KUNA, президент асоціації «Блокчейн України»), Невмержицький Євген (Фінансова ініціатива), Шацький Сергій (НБУ), Тимофій Милованов (Рада Національного банку України), Юрій Прозоров (УТФА).

На знімку: президія форуму

На знімку (зліва направо): М. Савлук, О. Любіч, А. Гулей, Ю. Прозоров

На знімку (зліва направо): М. Чобанян, С. Шацький, Т. Милованов

На знімку (зліва направо): П. Кравченко, А. Дробязко, Є. Невмержицький

На знімку: учасники форуму

Варто зауважити, що Міністерство фінансів України створило 16 жовтня 2018 року робочу групу для напрацювання позицій щодо проблемних питань оподаткування операцій з криптовалютами.

На форумі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з представниками урядових органів та науковцями

Медіа-центр
Академії фінансового управління

01 листопада 2018 року




УЧАСТЬ НАУКОВЦІВ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РОБОТІ 35-ї СЕСІЇ МІЖУРЯДОВОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ ЕКСПЕРТІВ ІЗ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ (ISAR-UNCTAD) І СВІТОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОРУМУ КОНФЕРЕНЦІЇ ООН ІЗ ТОРГІВЛІ ТА РОЗВИТКУ

Науковці Академії фінансового управління – президент Академії, академік НАН України, д. е. н., професор Т. І. Єфименко; заступник директора НДФІ, д. е. н., професор Л. Г. Ловінська – з 22 жовтня по 26 жовтня 2018 року брали участь у роботі ювілейної 35-ї Сесії Міжурядової робочої групи експертів ISAR-UNCTAD, що відбулась у рамках Світового інвестиційного форуму, який проводився за підтримки Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD).

Робота 35-ї Сесії ISAR-UNCTAD була присвячена двом основним питанням:

• порівнянності звітності зі сталого розвитку: вибір основних показників звітності підприємств щодо внеску в досягнення Цілей сталого розвитку;

• проблемним аспектам практичного застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності в державному й приватному секторах.

Під час роботи 35-ї Сесії над питаннями порівнянності звітності підприємств зі сталого розвитку Т. І. Єфименко та Л. Г. Ловінська представили доповідь на тему «Звітність підприємств про внесок у досягнення Цілей сталого розвитку: заходи протидії інформаційній асиметрії». У доповіді висвітлено результати наукових досліджень Академії фінансового управління, спрямованих на запровадження в Україні нефінансового звітування підприємств, зокрема звітності про управління та щодо внеску підприємств у досягнення Цілей сталого розвитку. Основний наголос було зроблено на тому, що відсутність уніфікованої інформаційної бази для прийняття управлінських рішень (наявність багатьох методик надання однакової інформації у різних за призначенням звітах) призводить до виникнення ризиків асиметрії інформації. На підставі критичного аналізу директивних вимог ЄС та Керівництва ООН з основних показників звітності підприємств щодо внеску в досягнення Цілей сталого розвитку (Guidance on Core indicators for entity reporting on the contribution towards the attainment of the Sustainable Development Goals) авторами запропоновано до розгляду міжнародними експертами ідею уніфікації підходів до складання нефінансової звітності (зокрема, звітності зі сталого розвитку), яку позитивно сприйняли учасники заходу. Крім того, значну увагу учасників 35-ї Сесії викликав аналіз інформаційного забезпечення складання звітності зі сталого розвитку та пропозиції Академії фінансового управління щодо його удосконалення.

У рамках 35-ї Сесії ISAR-UNCTAD відбулася церемонія нагородження кращих міжнародних та національних ініціатив підвищення якості та порівнянності звітності підприємств щодо їх внеску у досягнення Цілей сталого розвитку, визначених Порядком денним ООН 2030 (ISAR Honours).

Серед номінантів було відзначено проект, підготовлений фахівцями Академії фінансового управління, який присвячений імплементації вимог Директиви 2013/34/ЄС «Про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язані з ними звіти певних типів компаній» (від 26.06.2013) щодо звітування підприємств добувної галузі промисловості та підприємств лісозаготівлі про платежі, сплачені на користь держави (форма звіту про платежі на користь держави й методичні рекомендації стосовно його складання). Зазначений проект був розроблений у межах НДР «Наукове забезпечення подальшого удосконалення фінансової звітності суб’єктів господарювання в умовах євроінтеграції України» (номер державної реєстрації 0115U000000943) під керівництвом академіка НАН України, д. е. н., професора Т. І. Єфименко.

Керівництво ISAR-UNCTAD надіслало лист-подяку президенту Академії фінансового управління, академіку НАН України, д. е. н., професору Т. І. Єфименко та заступнику директора НДФІ, д. е. н., професору Л. Г. Ловінській за багаторічну плідну співпрацю з ISAR-UNCTAD, ініціювання розгляду важливих аспектів розвитку бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підготовки звітності підприємств зі сталого розвитку та активну участь у роботі 35-ї Сесії.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

29 жовтня 2018 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПЛІДНО СПІВПРАЦЮЄ ІЗ КЛУБОМ БАНКІРІВ

Науковці Академії фінансового управління – академік НАН України, президент Академії, д. е. н., професор, Тетяна Єфименко; віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч та пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко за запрошенням голови Клубу банкірів Людмили Мостової взяли участь у розширеному засіданні Клубу, яке відбулося 11 жовтня 2018 року в приміщенні головного офісу АТ «Укрексімбанк».

Мета заходу – обговорення питань покращання взаємодії експортно-імпортних банків України та Румунії задля активізації підтримки двосторонньої торгівлі шляхом консолідації зусиль із заохочення експортерів за допомогою надання кредитних та фінансових інструментів.

Тема засідання, організованого ГО «Клуб банкірів» за сприяння посольства Румунії в Україні та Ексімбанку Румунії, – «Розвиток торгівлі між Румунією та Україною. Роль Ексімбанку в підтримці румунського експорту»,

Відкрив засідання голова Правління АТ «Укрексімбанк» Олександр Гриценко, котрий зазначив, що укладена Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відкрила, зокрема, широкі можливості для розвитку економічних відносин із Румунією, яка є нашим сусідом у ЄС.

Про ефективні фінансові рішення для учасників транскордонної торгівлі розповів віце-президент Ексімбанку Румунії Флорин Кубінскі під час презентації «Підтримка міжнародних операцій. Найкращі практики та виклики». По завершенні презентації присутні на засіданні мали змогу обговорити ключові проблеми підтримки експорту разом із ним та іншими менеджерами спеціалізованої фінансової установи.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що український та румунський експортно-імпортні банки мають сприяти зміцненню зовнішньоекономічних відносин: «Я сподіваюся, що наше засідання сприятиме виробленню заходів та знаходженню інструментів для активізації зовнішньоекономічної діяльності і наближення наших країн до тих бажаних показників торгівлі, яких ми прагнемо».

На знімку (зліва направо): М. Довбенко, О. Гриценко, Л. Мостова .

Основні аспекти двостороннього співробітництва між Румунією та Україною представив учасникам засідання радник Посольства Румунії в Україні Тєнасе Овідю. Він повідомив, що після подій 2014 року Румунія поряд з іншими країнами – членами ЄС активно й постійно підтримує процеси реформування в Україні. Парламент Румунії був першим законодавчим органом, який одноголосно ратифікував угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Роль поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю є вкрай важливою на рівні економічного співробітництва, а позитивні наслідки від її застосування очевидні. Євросоюз став основним ринком українського експорту, споживаючи понад 40 % від його загального обсягу. Всі ці елементи зіграли важливу роль у двосторонньому співробітництві між Румунією та Україною у галузі економіки і торгівлі, і сьогодні наші країни є важливими торговельними партнерами одна для одної. «У липні 2017 року після п’ятирічної перерви в Бухаресті відбулася ІІ сесія спільної міжурядової комісії з економічного, промислового та наукового-технічного співробітництва. Існує безліч можливостей для співпраці в різних галузях, серед яких туризм, сільське господарство, машини та електричне обладнання, текстильна промисловість, меблева промисловість, IT тощо. Користуючись географічною близькістю наших країн і спільним досвідом у минулому, ми повинні максимально використовувати наявний потенціал для нашої спільної користі. Сьогоднішня зустріч – це новий крок, що має особливу важливість для активізації наших економічних відносин. Посольство залишається надійною підтримкою всіх компаній та фінансово-економічних операторів в Румунії та Україні, які хочуть розвиватися і співпрацювати», – повідомив дипломат.

Економічний радник Посольства Румунії в Україні Адріан Мірон наголосив на важливості співробітництва у банківській та фінансовій сферах, а також привітав присутніх на засіданні представників румунського бізнесу з різних секторів економіки, котрі зацікавлені працювати з Україною.

На знімку: у залі засідань.

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко та О. Гриценко .

Науковці Академії установили нові міжнародні зв’язки з метою формування перспективних наукових тем для співпраці з учасниками заходу

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПІВПРАЦЮЮТЬ ІЗ КИЇВСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у роботі ХV Міжнародної науково-практичної конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України», яка відбулася 26 вересня 2018 року в приміщенні економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захід був організований під патронатом Міністерства освіти і науки України. Членами організаційного комітету виступили Геєць В. М., академік НАН України, д. е. н., професор, директор ДП «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Єфименко Т. І., д. е. н., академік НАН України, професор, президент ДННУ «Академія фінансового управління»; Крисоватий А. І., д. е. н., професор, ректор Тернопільського національного економічного університету; Бурмістров А., професор, завідувач кафедри економічного аналізу та бухгалтерського обліку Бізнес-школи Норд Університету (Норвегія); Мурадов А. Дж., д. е. н., професор, ректор Азербайджанського державного економічного університету; Ігнатюк А. І., д. е. н., професор, в.о. декана економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка; Лютий І. О. – д. е. н, професор, завідувач кафедри фінансів КНУ імені Тараса Шевченка; Федосов В. М., д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів КНЕУ ім. В. Гетьмана та інші провідні вчені.

На знімку (зліва направо): А. Дробязко, І. Лютий, О. Любіч .

На пленарних засіданнях і в роботі спеціальних секцій узяли участь науковці, молоді вчені, аспіранти і студенти. Було представлено більш як 50 оригінальних робіт, що викликали жваві дискусії присутніх.

З доповіддю «Вплив монетарної політики НБУ на економічне зростання» виступив А. О. Дробязко, котрий презентував результати дослідження кореляційної залежності від динаміки облікової ставки НБУ основних індикаторів, що характеризують стабільність національних грошей проти внутрішніх цін та обмінного курсу гривні.

На знімку (зліва направо): виступ А. Дробязка та А. Бурмістрова .

У доповіді А. Дробязка було наведено результати досліджень – розкрито кореляційну залежність основних процентних ставок, що складаються на ринку міжбанківського кредитування, ринку кредитування банками юридичних і фізичних осіб, а також процентних ставок, які формуються на ринку залучення депозитів у банківську систему; запропоновано комплексні підходи до оцінки індикаторів економічної безпеки держави, а саме індикаторів безпеки грошового ринку, валютного ринку, бюджетної і боргової безпеки; проаналізовано розвиток України порівняно з розвитком країн із транзитивною економікою, а також надано обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення інституційної та економічної політики.

Науковці Академії обговорили з учасниками конференції низку актуальних наукових питань та перспективи подальшої співпраці.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

28 версеня 2018 року




АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПЛІДНО СПІВПРАЦЮЄ З КИЇВСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у розширеному засіданні кафедри банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, яке відбулося 26 вересня 2018 року в приміщенні Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Мета заходу – підбиття підсумків Міжнародної науково-практичної конференції «Формування сучасної валютної політики України». Академія фінансового управління виступила одним із організаторів Міжнародної науково-практичної конференції «Формування сучасної валютної політики України» і, спільно із фахівцями КНЕУ імені Вадима Гетьмана, підготувала до друку її матеріали у фаховому тематичному виданні «Наукові праці НДФІ» (вип. 2 за 2018 рік). На захід було запрошено авторів наукових статей, що увійшли до збірника, науковців та студентів університету.

На конференції виступили: Гриценко А. А., член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України»; Любіч О. О., д. е. н., професор, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління»; Аржевітін С. М., д. е. н., професор, завідувач кафедри банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Також невеликі доповідями представили автори, чиї матеріали увійшли до тематичного видання «Наукові праці НДФІ».

На знімку (зліва направо): О. О. Любіч, С. М. Аржевітін, А. А. Гриценко .

Виступаючі відзначили актуальність теми й обговорили проблеми та ймовірні наслідки, для фінансової системи України у зв’язку з прийнятим у 2018 році Законом України «Про валюту і валютні операції» (законопроект 8152).

На знімках: у залі засідань .

Учасники заходу ухвалили рішення про проведення відповідної конференції у 2019 році з аналізом корисності для економіки України заходів щодо лібералізації руху капіталу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 версеня 2018 року




ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ УДОСКОНАЛЕННЯ АКЦИЗНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЗАПОЗИЧЕННЯ КРАЩОГО ДОСВІДУ ТА МОЖЛИВИХ ЗМІН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄС

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці можливих змін спільного європейського законодавства з питань акцизного оподаткування та справляння акцизного податку зі спирту та алкогольних напоїв. Захід проходив 9–11 жовтня 2018 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Руслан Лазаренко, представник GIZ, у вітальному слові до учасників семінару наголосив, що сьогодні важливо стежити за дискусією щодо внесення змін до положень директив ЄС з акцизного оподаткування, оскільки Україна взяла на себе низку зобов’язань з приведення національного законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу в межах імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Денніс Неррінг (Німеччина) ознайомили присутніх із європейською програмою, яка спрямована на постійний аналіз спільного законодавства, зокрема, з питань акцизного оподаткування, на предмет його відповідності інституційним та економічним умовам, які динамічно змінюються. Правові норми ЄС удосконалюються, реагуючи на зміни в економічних та соціальних процесах. Експерти докладно розкрили основні пропозиції щодо модифікацій норм Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 щодо загальних умов справляння акцизів і скасування Директиви Ради 92/12/ЄЕС, Директиви Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 про структуру і ставки акцизів для тютюнових виробів (кодифікація), Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 щодо гармонізації структури акцизів на спирт і алкогольні напої, навколо чого зараз ведеться дискусія в Європейському Союзі.

Особливе зацікавлення учасників семінару викликали питання можливого розширення переліку гармонізованих підакцизних товарів групи «тютюнові вироби» шляхом включення до нього електронних сигарет та інших інноваційних виробів. Зокрема, дев’ять країн ЄС віднесли рідину, що використовується в електронних сигаретах, до підакцизних товарів у своєму національному законодавстві. Водночас внесення відповідних змін до Директиви Ради 2011/64/ЄС навряд чи відбудеться найближчим часом, оскільки ще не проведено оцінювання впливу такого розширення переліку гармонізованих підакцизних товарів на розвиток тютюнового ринку, а також не оприлюднено досліджень впливу споживання електронних сигарет, інноваційних тютюнових виробів на здоров’я людини.

Запрошені експерти-лектори також розповіли про особливості контролю за обігом спирту та алкогольних напоїв шляхом здійснення податкового нагляду (податкових перевірок без попередження) у Німеччині. У країні відповідні наглядові візити можуть відбуватися як до ризикових щодо оподаткування суб’єктів господарювання (передусім якщо фіксувалися факти податкового шахрайства або підозри в ньому), так і до випадково обраних платників акцизного податку (на підставі суб’єктивного вибору співробітника податкового органу). У Німеччині не встановлено вимог щодо мінімальної кількості наглядових візитів за певний період. Стосовно великих підприємств із виробництва спирту та алкогольних напоїв характерним є регулярне здійснення наглядових перевірок (великий оборот підакцизних товарів породжує високий ризик втрат акцизу в результаті шахрайства чи неумисних помилок), а суб’єкти малого бізнесу – платники акцизного податку можуть не відвідуватися з метою проведення податкового нагляду протягом одного року або навіть більше..

На фото: залучені експерти-лектори та учасники семінару .

Зауважимо, що в нашій державі раніше відбувалися наглядові візити з можливістю податкового інспектора самостійно обирати будь-які об’єкти для спонтанної перевірки без попередження. Такі повноваження потенційно могли породжувати зловживання, що стало причиною для відмови від застосування перевірок з метою податкового нагляду. З огляду на зазначене, для України навряд чи буде прийнятним запозичення німецького досвіду наглядових візитів до випадково обраних платників акцизу. Натомість практика податкового нагляду «за сигналом» або на основі оцінки ризику зловживань у сфері справляння акцизного податку може бути використана у вітчизняних умовах.

У Німеччині обсяг і глибину наглядової перевірки з питань дотримання законодавства у сфері акцизного оподаткування визначає співробітник податкового органу на підставі результатів попередніх контрольних дій щодо суб’єкта господарювання та аналізу даних про його діяльність (у т. ч. операції з підакцизними товарами). Такий підхід можна застосовувати в Україні з відповідно обґрунтованими та встановленими чіткими обмеженнями щодо масштабу контрольних дій для запобігання зловживанням з боку співробітників податкового органу.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Національного університету Державної фіскальної служби України, представники профільних суб’єктів господарювання та експерти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2018 року





НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФАХОВО ДОПОМАГАЮТЬ УПРОВАДЖУВАТИ РЕФОРМИ НА МІСЦЯХ

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у науково-практичному семінарі «Реалізація реформ: децентралізація, освітня сфера, реформування бухгалтерського обліку та контролю державного сектору, місцеві бюджети», який проходив 10 жовтня 2018 року у м. Запоріжжя для голів райдержадміністрацій та районних рад, голів об’єднаних територіальних громад, фахівців бухгалтерських служб розпорядників коштів місцевих бюджетів, керівників державних установ, міських голів Запорізької області.

У роботі науково-практичного семінару взяли участь президент ДННУ «Академія фінансового управління», академік НАН України Тетяна Єфименко, заступник директора НДФІ ДННУ з наукової роботи Людмила Ловінська, в. о. завідувача Відділення методології бухгалтерського обліку та фінансового контролю НДФІ ДННУ Ірина Чумакова та головний науковий співробітник відділу методології бухгалтерського обліку НДФІ ДННУ Світлана Левицька. Науковці Академії взяли участь у заході відповідно до Меморандуму про співпрацю, який був укладений між Академією, Запорізькою обласною державною адміністрацією і Національним інститутом стратегічних досліджень у межах реалізації заходів Дорожньої карти сумісної діяльності у 2018 році.

На знімку: учасники науково-практичного семінару.

Серед учасників науково-практичного семінару були представники і фахівці Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Асоціації міст України, науковці-експерти Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України та проекту ЄС з питань підсилення державних фінансових систем для місцевих урядів.

Захід відбувся у форматах круглого столу і практичної частини семінару, яку було присвячено питанням реформування бухгалтерського обліку та контролю державного сектору у контексті розвитку місцевого самоврядування. Такий широкоформатний захід за участю науковців, практиків і експертів, які спеціально прибули до Запоріжжя, викликав неабияку зацікавленість як з боку фахівців бухгалтерських служб розпорядників коштів місцевих бюджетів, керівників державних установ і підприємств, так і представників об’єднаних територіальних громад (ОТГ), місцевого самоврядування і громадськості Запорізької області.

На знімку: у залі засідань Запорізької ОДА під час роботи науково-практичного семінару.

Відкриваючи захід, керівник апарату облдержадміністрації Зінаїда Бойко звернула увагу на те, що «Запорізька область, за даними рейтингу щодо формування ОТГ, посідає четверте місце серед регіонів за всіма параметрами, а за покриттям ОТГ в області – перше місце та друге – за кількістю громад, що об’єдналися. Найбільш актуальним для органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у контексті реформи децентралізації влади залишається питання реформування районного рівня. Наступний крок, який планує здійснити держава, – це прийняття закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України» та проведення відповідних інституційних змін. У зв’язку з цим, безумовно, виникне багато питань щодо практичного впровадження визначених законопроектом норм стосовно порядку утворення, ліквідації, встановлення і пересування меж адміністративно-територіальних одиниць».

На знімку: пленарне засідання – круглий стіл..

У ході пленарного засідання, яке відбулося у форматі круглого столу, присвяченого інституційному зміцненню процесів децентралізації у Запорізькій області, президент Академії фінансового управління, академік НАН України Тетяна Єфименко виступила з презентацією «Інституціональні проблеми регулювання розвитку регіонів», в якій звернула увагу на те, що за темпами зростання ВВП 2,5 % на рік Україна продовжує програвати економічні перегони країнам із транзитивними економіками. За таких умов стратегічною позицією розвитку регіонів у глобальній конкуренції має бути підвищення їх інвестиційної привабливості, яка у підсумку визначається здатністю регіону залучати інвестиційні ресурси і формується під впливом цілої низки факторів, одним із яких є індекс промислової продукції. За період 2010-2017 рр. за цим індексом низька регіонів, серед яких перебуває і Запорізька область, відрізняється не високим рівнем розвитку, тобто індекс промисловості Запорізької області наближується до середнього рівню по Україні – 90,8 %. Якщо аналізувати розподіл регіонів України за співвідношенням між приростом капітальних інвестицій та приростом ВРП у 2003-2017 рр. у зіставних цінах 2010 р., то цей показник по Запорізькій області є вищим за середній по Україні.

Задля підвищення інвестиційної привабливості регіонів і відтворення основних складових регіонального економічного потенціалу велике значення мають не лише фінансова самостійність місцевих бюджетів, а й інституційне забезпечення процесів децентралізації. Основними інституціональними проблемами розвитку регіонів є брак інституціональної спроможності органів місцевого самоврядування, децентралізована корупція зі зростаючою невизначеністю, соціальна нерівність на регіональному та загальнодержавному рівнях.

Удосконаленню інститутів регулювання промислового розвитку регіонів сприятимуть кроки, які потрібно зробити у напрямах подолання зазначених проблем, а саме:

1. Інститути розвитку та регулювання у фінансовому секторі економіки.

1.1. Подолання проблеми негативно класифікованої кредиторської заборгованості у банківському секторі, що заважає розвитку кредитування:

- координація зусиль органів влади щодо застосування Закону України «Про фінансову реструктуризацію»;

- запровадження посади й офісу фінансового омбудсмену в Україні;

- створення в Україні державної компанію (компаній) з управління проблемними активами;

- створення Експортно-кредитної агенції згідно з прийнятим законом.

1.2. Запровадження в Україні збору на системно важливі великі банки в Національний стабілізаційний фонд, як у Великобританії та ЄС.

1.3. Подолання стагнації у кредитуванні банками економіки за рахунок комплексного законодавчого захисту прав кредиторів. Координація зусиль усіх регуляторів фінансових ринків.

1.4. Координація фіскальної та монетарної політик України.

2. Детінізація економіки. Запровадження статистичного обліку та оцінки легальної та нелегальної економіки, що безпосередньо не спостерігається в розрізі регіонів України. Крім того, зважаючи на відмінності в оцінках Мінекономіки та Держстату щодо рівня тінізації економіки України, варто звернути увагу на удосконалення чинних методологічних підходів із цього питання.

3. Запобігання асиметрії інформації в Україні в умовах інтеграційних процесів.

3.1 Створення національної системи моніторингу дотримання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту на основі кращих світових практик та міжнародних керівництв, розроблених під егідою ООН та міжнародних професійних організацій.

3.2 Розроблення та запровадження ефективних механізмів координації діяльності із забезпечення застосування міжнародних стандартів та професійної підготовки бухгалтерів і аудиторів між органами влади, професійними організаціями, закладами вищої освіти та іншими заінтересованими особами.

На завершення своєї доповіді Тетяна Єфименко запропонувала у рамках укладеного з Запорізькою облдержадміністрацією і Національним інститутом стратегічних досліджень Меморандуму про співпрацю додати до такої співпраці формат консультацій, під час яких науковці і фахівці ДННУ «Академія фінансового управління» надаватимуть допомогу у розв’язанні проблемних питань регіонального розвитку з урахуванням професійних компетенцій, досвіду і напрямів наукових досліджень і робіт, які виконуються Академією.

Другу, практичну частина семінару «Реформування бухгалтерського обліку та контролю державного сектору в контексті розвитку місцевого самоврядування», модератором якої виступила Тетяна Єфименко, було присвячено висвітленню питань імплементації національних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі, формування місцевих бюджетів та модернізації системи управління і контролю ними в контексті розвитку місцевого самоврядування.

На знімку: учасники круглого столу..

Під час цієї частини науково-практичного семінару заступник директора НДФІ ДННУ з наукової роботи Людмила Ловінська у своєї доповіді на тему: «Калькулювання собівартості державних послуг» наголосила, зокрема, на такому. Реформування фінансування освіти потребує комплексного підходу та має передбачати вдосконалення методології не лише розрахунку вартості освітніх послуг, а й бюджетування та обліку витрат на їх надання. Критичний аналіз чинного нормативно-правового забезпечення обчислення орієнтовної середньої вартості підготовки одного фахівця у контексті змін, що вже відбулися у зв’язку з використанням місцевими бюджетами на ці цілі коштів освітньої субвенції, доводить про необхідність розробки єдиних підходів до розрахунку середньої орієнтовної вартості підготовки одного фахівця.

Методика розрахунку середньої орієнтовної вартості підготовки одного фахівця, яку було презентовано під час виступу, передбачає застосування економічно обґрунтованих норм і нормативів витрат, що повинне мати прогресивний вплив на обґрунтованість показників фінансування освіти та можливість використання вартості підготовки одного фахівця як базового показника в середньостроковому бюджетному плануванні; включає в розрахунок вартості вимог до підготовки фахівця певного рівня через витрати на оплату праці працівників, котрі забезпечують підготовку одного фахівця. У презентації представлено алгоритм розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного фахівця та підходи (базовий і спрощений) щодо його практичного застосування галузевими і багатогалузевими закладами освіти, а також окреслено шляхи і умови щодо подальшого вдосконалення запропонованої методики. Серед таких шляхів доцільно визначити такі:

- наближення розрахунків орієнтовної середньої вартості до їх реальної інформаційної бази – даних бухгалтерського обліку витрат на підготовку отримувачів освітньої послуги;

- врахування особливостей нормативно-правового поля діяльності бюджетних закладів освіти;

- уточнення понятійно-термінологічного апарату, який має бути застосований під час розрахунку, а також натуральних і вартісних вимірників освітніх послуг (зокрема, якісного складу науково-педагогічного персоналу);

- розробка галузевої класифікації витрат, які належить включити до вартості послуг;

- встановлення державних стандартів освітніх послуг і пріоритетів державного замовлення на них.

У рамках науково-практичного семінару окрему увагу було звернено на необхідність запровадження інституту наглядових рад для міських чи обласних комунальних підприємств. Річна фінансова звітність таких підприємств, у відповідності до нових регуляторних вимог законодавства про бухгалтерський облік і фінансову звітність та про аудиторську діяльність, підлягає обов’язковому аудиту та оприлюдненню на сайті разом з аудиторським висновком. Разом з тим, як було наголошено у виступі в. о. завідувача Відділення методології бухгалтерського обліку та фінансового контролю НДФІ ДННУ Ірини Чумакової, фактична ситуація, що склалася у ряді областей, свідчить про проблеми у вирішенні цього питання, серед яких окремо слід підкреслити не розуміння депутатами місцевих рад і їх керівниками ролі наглядових рад, формальний підхід до їх утворення на рівні органів місцевого самоврядування, і як наслідок – призначення «кишенькового» аудитора або не проведення аудиту фінансової звітності підприємства взагалі. Низька мотивація до розкриття комунальними підприємствами, як розпорядниками суспільно необхідної інформації, результатів фінансово-господарської діяльності, а також низький рівень відповідальності керівників цих підприємств за достовірність показників фінансової звітності при неналежному контролі за комунальними підприємствами з боку місцевих рад не дозволяє зробити такі підприємства конкурентними приватним підприємствам регіону.

Актуальність зазначених проблем для Запорізької області підтверджується тим, що кількість великих і середніх комунальних підприємств, річна фінансова звітність яких підлягає незалежному аудиту, на сьогодні складає 55 % від загальної кількості – 164 комунальних підприємств (установ). Крім того, внаслідок подальшого впровадження реформи адміністративно-територіального устрою та створення в області ОТГ кількість комунальних підприємств, які стануть об’єктами суспільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, значно збільшиться. На 01.01.2019 такі підприємства, на виконання регуляторних вимог оновленого законодавства з бухгалтерського обліку й аудиту, зобов’язані створити наглядовий орган, який і має обирати незалежного аудитора (аудиторську фірму) для проведення аудиту фінансової звітності.

Створення наглядових рад є новою практикою для комунальних підприємств Запорізької області, тому запровадження таких органів і належне їх функціонування потребуватиме відповідного фахового організаційно-методологічного і консультаційного супроводу, яке можуть надати науковці Академії фінансового управління.

Доповідь г. н. с. відділу методології бухгалтерського обліку НДФІ ДННУ Світлани Левицької було присвячено проблематиці впровадження дискусійних облікових підходів у контексті реформування бухгалтерського обліку доходів і витрат бюджетних установ на засадах узгодження з чинним нормативно-правовим полем використання бюджетних коштів.

Основними проблемними питаннями на сьогодні залишаються питання практичної імплементації реформованих методів обліку доходів (НПСБОДС 124 «Доходи») та витрат (НПСБОДС 135 «Витрати») розпорядників бюджетних коштів, а саме:

- не уніфіковані методики ведення обліку доходів і витрат та узагальнення облікових даних їх у формах фінансової звітності;

- не відповідність цих підходів вимогам МСБО щодо оцінки економічної вигоди як критерію визначення розміру доходу у бухгалтерському обліку виконання кошторисів бюджетних установ і відображення показників доходів і витрат у фінансовій звітності;

- відсутність стандартизації первинних документів бухгалтерського обліку, що має відображати результати впровадження реформованої методики обліку використання бюджетного фінансування.

Окреслені проблемні питання і їх вирішення набувають окремого значення у зв’язку з активним провадженням в Україні адміністративно-територіальної реформи, в результаті проведення якої, як очікується, в Україні замість понад 11 тис. місцевих рад буде створено 1500–2000 спроможних ОТГ. Управлінський персонал цих територіальних громад, задля підвищення ефективності їх діяльності і конкурентоспроможності на ринку, потребуватиме об’єктивної інформації, підготовленої на принципах: достовірності, об’єктивності, уніфікованості показників з урахуванням організаційно-економічних особливостей діяльності суб’єктів господарювання.

Узагальнюючи вище викладене, у доповіді було презентовано авторський підхід щодо підвищення результативності організації обліку доходів діяльності бюджетних установ.

Отримані на семінарі фахові консультації та роз’яснення допоможуть керівникам місцевих громад провести аналіз основних проблемних питань реформування обліку доходів та витрат бюджетних установ, опанувати процес планування кошторису, створити умови для запровадження структури внутрішнього контролю та системи підзвітності тощо.

За результатами роботи науково-практичного семінару з метою розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» у межах Меморандуму заплановано проведення сумісного аналізу проблемних питань фінансового управління на місцевому рівні, впровадження національних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі у бухгалтерський облік і фінансову звітність органів місцевого самоврядування, напрацювання критеріїв і підходів, відповідно до яких визначатиметься утворення у комунальних унітарних підприємствах наглядової ради є обов’язковим.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2018 року




 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003