ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ДРУГОМУ ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ ФОРУМІ БІЗНЕСУ
10 квітня 2017 року президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко разом із фахівцями Академії взяла участь у Другому Всеукраїнському форумі бізнесу, організованому Торгово-промисловою палатою України спільно з Українським союзом промисловців та підприємців, Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Українською бізнес-ініціативою, Федерацією роботодавців України
На знімку: Президент Академії Тетяна Єфименко.
На представницькому заході за участю Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана порушувалися питання підтримки реального сектору економіки, розвитку експорту й спрощення регуляторних процедур для нього, податкової та митної реформи, а також стимулювання інновацій.
На знімку: президія Форуму
Правління Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) висловило повагу та вдячність за активну участь колективу Академії у роботі Форуму, зокрема в рамках опрацювання її науковцями під керівництвом Тетяни Єфименко Плану невідкладних заходів щодо подолання надзвичайної ситуації в економіці України та надання відповідних пропозицій і рекомендацій у частині забезпечення його подальшого вдосконалення та актуалізації. Пропозиції вчених Академії великою мірою було враховано в кінцевій редакції згаданого Плану.
На знімку: фахівці Академії на Форумі
З урахуванням результатів обговорення Плану невідкладних заходів щодо подолання надзвичайної ситуації в економіці України та наданих фахівцями Академії матеріалів у контексті поточної соціально-економічної ситуації в країні, актуалізації пропозицій ділової спільноти щодо стимулювання розвитку економіки, впровадження антикризових заходів, формування першочергових кроків середньострокового плану пріоритетних дій Уряду та подальших шляхів їх реалізації УСПП висловила сподівання на подальше плідне співробітництво з науковцями Академії щодо напрацювання спільних підходів до найважливіших питань порядку денного забезпечення сталого розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
10 квітня 2017 року
ПРЕЗИДЕНТ ДННУ «АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ» ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ЮВІЛЕЙНОМУ, 10-МУ, КИЇВСЬКОМУ БЕЗПЕКОВОМУ ФОРУМІ, ЩО ВІДБУВСЯ 6–7 КВІТНЯ 2017 РОКУ В М. КИЄВІ.
Форум започатковано у 2007 році Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну». Це щорічний захід, дискусія на високому рівні щодо актуальних питань Чорноморського регіону та ширшої Європи. Обговорювані на ньому питання стосуються пошуку шляхів розв’язання регіональних конфліктів, економічної та енергетичної безпеки, проблеми організованої злочинності, торгівлі людьми, нелегальної міграції та біженців. Щорічний Форум перетворився на провідну регіональну дискусійну платформу для обміну поглядами на європейську безпеку в атмосфері відкритого та неформального діалогу. Він об’єднує представників урядів та незалежних експертів, представників регіональних та глобальних організацій, впливових інтелектуалів, політиків, представників академічної спільноти та журналістів.
На фото: Тетяна Єфименко та фахівці академії фінансового управління на Форумі
У цьогорічному Форумі взяли участь Прем’єр-міністри Латвії, Литви, Естонії та України, нинішні й колишні керівники міністерств оборони Литви, Польщі та Словаччини, представники Європейського парламенту та законодавчих органів країн ЄС, високопоставлені дипломати Сполучених Штатів, Великобританії, Німеччини, провідні безпекові експерти з Вашингтона, Брюсселя, Парижа, Берліна, а також українські державні, політичні й громадські діячі – всього майже 600 експертів, політиків, дипломатів, урядовців, з яких понад 100 закордонних гостей із більш як 20 країн світу. Вітальну промову учасникам проголосив Президент України Петро Порошенко.
У центрі уваги 10-го Форуму – нові безпекові реалії, які формуються на євроатлантичному просторі, наслідки політичних змін у Сполучених Штатах, очікувані сценарії розвитку процесів у рамках ЄС, а також питання посилення євроатлантичної солідарності у відповідь на нові загрози. Ключовою темою кожного обговорення була справа підтримки України та протидії російській агресії .
Участь у Форумі фахівців Академії фінансового управління відкриває перспективи обміну досвідом з провідними науково-дослідними центрами як в Україні, так і за кордоном.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
07 квітня 2017 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ПРОДОВЖУЮТЬ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ СТАНУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ ДЕРЖАВИ ТА СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
Президент ДННУ «Академія фінансового управління», чл.-кор. НАН України, д. е. н., професор Тетяна Єфименко взяла участь у черговому засіданні Вищої експертної ради при Раді Національного банку України, під час якого було розглянуто питання стратегії реформування державних банків в Україні. Захід відбувся 24 березня 2017 року в приміщенні Національного банку України (м. Київ).
У засіданні брали участь члени Ради Національного банку України, заступник Голови Національного банку України Катерина Рожкова, представники Міністерства фінансів України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки та оборони України, керівники банківських асоціацій, Клубу банкірів, відомі представники наукових та експертних кіл.
На цей час основу банківського сектору України утворюють державні банки, тому актуальним є завдання надати в науковому та прикладному аспектах відповіді на низку питань:
1. Як через державні банки відновити довіру учасників ринку до всього банківського сектору?
2. Якою має бути стратегія розвитку державних банків з метою забезпечення економічного зростання?
3. Яким чином підвищити інвестиційну привабливість державних банків для стратегічних інвесторів?
Яка перспектива подальшого нарощування присутності держбанків на ринку?
На 1 січня 2017 р. державні банки контролюють: 52,5 % активів банківської системи; 59,4 % коштів ФО; 46,3 % коштів юридичних осіб; 48,1% кредитів юридичних осіб; 29,2 % кредитів фізичних осіб; 76,6 % портфеля цінних паперів Уряду; 48,9 % ліквідності (готівка, коррахунки в інших банках та НБУ; 74 % всіх платіжних карток; 77 % платіжних терміналів; 60 % мережі відділень.
На початку засідання Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зазначив: "Сьогодні ми розглядатимемо питання перегляду державної політики щодо стратегії управління державними банками. Державний сектор у банківській системі зараз є надмірно великим. Приміром, 60 % депозитів населення розміщені в чотирьох державних банках, але ці депозити стали джерелом кредитів лише на 44 %, у той час як по системі в цілому цей показник становить 67 %.
Отже, потрібні нова стратегія реформування державних банків, яка повинна бути спрямована на: 1) перетворення державних банків на економічно самостійні фінансові установи, які не потребують бюджетної підтримки у середньостроковому періоді; 2) розвиток корпоративного управління державних банків, що мінімізує конфлікт інтересів між їх менеджментом та представниками власника – держави; 3) унеможливлення корупції у держбанках; 4) стимулювання здорової конкуренції між державними та приватними банками з метою дотримання антимонопольного законодавства. З іншого боку, ми мусимо врахувати і світовий досвід використання державних банків. Вони мають стати драйверами структурних змін у підтримці високотехнологічних виробництв і інфраструктурних проектів, розвитку малого та середнього бізнесу, розвитку людського потенціалу".
На знімках: Б. Данилишин, Т. Єфименко (перша зліва)
Під час засідання обговорювалися питання стратегії розвитку банків за участю держави та були розроблені пропозиції Уряду України і Правлінню Національного банку України за такими напрямами:
Стратегічні цілі держбанків: реалізація конкурентних переваг; оптимізація мережі; консолідація стратегічних цілей та завдань чотирьох банків для відновлення кредитування економіки.
Обмеження монопольного впливу держбанків: поглиблення спеціалізації; підготовка до злиття банків, що не можуть бути приватизовані; приватизація держбанків із вигодою для держави.
Впровадження прозорості звітності держбанків: стрес-тестування банків кожних 6 місяців.
Управління активами та пасивами: обмеження концентрації кредитного ризику за великими позичальникам; узгоджена політика залучення грошових коштів; консорціумне кредитування галузей економіки; єдиний механізм управління токсичними активами.
Капіталізація/приватизація: централізоване розроблення інструментів для залучення додаткових капіталів (субборг, депозитні розписки, народне ІРО і т. ін.).
Корпоративне управління:
Зміна порядку формування Спостережних рад: деполітизація; конкурс незалежних експертів; прозорість формування органів управління банком.
Створення при Наглядових радах комітетів: стратегії та розвитку; аудиту й ризиків; призначення та винагороди.
За результатами наукових досліджень відділу координації бюджетно-податкової та грошово- кредитної політики, що провадяться в рамках НДР у 2017 р., було узагальнено матеріали та підготовлено доповіді для виступу президента ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяни Єфименко на Вищій експертній раді при Раді Національного банку України 24 березня 2017 р. за темою «Центральний банк і державні комерційні банки: партнерство заради фінансової стабільності» та на Громадській колегії Ради Національного банку України, що відбулася 29 березня 2017 р. за темою «Питання впливу монетарних умов програми співпраці України з МВФ на грошово-кредитну політику та економічний розвиток країни».
На знімку: фрагмент презентації Т. Єфименко
Серед пріоритетних напрямів досліджень Академії фінансового управління особливе місце посідають: по-перше, фінансова стабільність у банківському секторі; по-друге, вплив грошово-кредитної політики на економічне зростання. Це не перший захід під егідою Ради НБУ, на який Тетяну Єфименко було запрошено в ролі експерта.
У своїх виступах на засіданнях Ради, з урахуванням наданих від імені Академії матеріалів, президент наголошує, що забезпечення фінансової стабільності в сучасних умовах є стратегічною метою державного управління. Незважаючи на численні задекларовані заходи щодо фінансового оздоровлення, банківський сектор України, як і раніше, характеризується погіршенням якості кредитного портфеля, зниженням капіталізації, обмеженням доступу до ресурсів на зовнішньому ринку, послабленням довіри з боку населення, непрозорістю надання рефінансування комерційним банкам і їх недостатньою ліквідністю.
Вища експертна рада при Раді Національного банку України визначила рекомендації щодо стратегічних цілей для формування Стратегії розвитку банків за участю держави. Пропозиції Вищої експертної ради буде передано до Правління Національного банку України, Кабінету Міністрів України та профільного Комітету Верховної Ради України.
На знімку: у залі засідань НБУ
До кінця червня 2017 р. Департамент фінансової політики Міністерства фінансів України, проводячи консультації з фахівцями МВФ, підготує Меморандум про взаєморозуміння, який визначатиме структуру відносин між Урядом та державними банками (ПриватБанком, Ощадбанком, Укрексімбанком, Укргазбанком), із тим, щоб, окрім іншого, забезпечити прозору взаємодію між Міністерством фінансів України й кожним банком і захистити їхню комерційну незалежність у процесі досягнення своїх цілей.
Фахівці Академії висловлюють бажання та готовність бути залученими до розроблення національних антикризових програм, брати участь у ролі експертів у складі робочих груп, котрі створюватимуть Міністерство фінансів України, Рада НБУ для розв’язання пріоритетних завдань державної політики.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
30 березня 2017 року
В АКАДЕМІЇ ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ З ВІДОМИМ ВЧЕНИМ
Сьогодні відбулася зустріч з відомим вченим у сфері кардіології, доктором медичних наук, професором Лідією Федорівною Конопльовою.
Ця зустріч стала надзвичайно цікавою та важливою для розуміння процесів і проблем однієї з галузей вітчизняної науки, що поряд з іншим слугуватиме основою для проведення наукових досліджень та створення механізмів фінансування різних сфер людського капіталу.
На знімку: під час зустрічі
Президент Академії Тетяна Іванівна Єфименко наголосила на тому, що науковці АФУ, розробляючи механізми фінансування медицини, мають чути думку лікарів.
Важливою подією в житті наукової спільноти України став вихід книги Л.Ф. Конопльової «Врожденные пороки сердца у взрослых. Синдром Эйзенменгера». Лідія Федорівна подякувала за сприяння у виданні книги Академії фінансового управління.
На знімку зліва направо: Л. Ф. Конопльова та Т. І. Єфименко
Наприкінці зустрічі чоловіки Академії привітали представниць науки зі святом.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
07 березня 2017 року
РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАНННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС ТА НІМЕЦЬКОГО ДОСВІДУ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ЕТИЛОВОГО СПИРТУ ОБГОВОРЮВАЛОСЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ
Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому імплементації вимог законодавства ЄС та німецькому досвіду справляння акцизного податку з «етилового спирту». Захід проходив 21–23 лютого 2017 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».
З ухваленням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом актуальність приведення норм Податкового кодексу України щодо справляння акцизного податку у відповідність з директивами ЄС із питань оподаткування посилилася. Тому для нашої держави цінною є консультативна підтримка експертів GIZ стосовно внесення змін до положень вітчизняного законодавства, які регулюють справляння акцизного податку зі спирту та алкогольних напоїв, у рамках імплементації зазначеної Угоди. Також важливим є розгляд можливостей запозичення Україною найкращого європейського досвіду адміністрування акцизів із цієї групи підакцизних товарів. На цьому наголосив Руслан Лазаренко – координатор проектів GIZ – у вітальному слові до учасників семінару.
Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Аня Перлеберг і Денніс Неррінг (Німеччина) акцентували увагу присутніх на тому, що для цілей Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. щодо гармонізації структури акцизів на спирт та алкогольні напої «етиловим спиртом» вважають: усі товари, фактична міцність яких вища 1,2 % об’єму, охоплені кодами комбінованої номенклатури (КН) 2207 і 2208, навіть якщо ці товари є складовою частиною товарів, зазначених в інших розділах КН; товари за кодами КН 2204, 2205 і 2206, фактична міцність яких є вищою за 22 % об’єму; питні алкогольні напої, що містять вказані товари, незалежно від того, чи є вони розчинами. Для цієї акцизної підкатегорії має бути встановлена єдина національна ставка акцизу. У Податковому кодексі України як спирт етиловий зазначені лише алкогольні напої за кодами 2207 і 2208 УКТ ЗЕД. Крім того, товари, віднесені Директивою Ради 92/83/ЄЕС до «етилового спирту», в нашій державі оподатковуються за різними ставками акцизного податку. Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, усунути такі невідповідності потрібно до 1 листопада 2019 р.
Експерти GIZ розповіли про особливості імплементації в Німеччині норм Директиви Ради 92/83/ЄЕС щодо обов’язкового звільнення від оподаткування спирту, який використовується для виробництва лікарських засобів, оцту, ароматизаторів, продуктів харчування (наприклад, шоколадних цукерок), а також повністю денатурованого спирту та денатурованого спирту для виробництва товарів, не призначених для вживання людиною. В Україні наразі з усього цього переліку застосовується звільнення лише щодо виробництва ліків. Причому запровадження в нашій державі інших згаданих звільнень важливе не тільки з огляду на те, що вони є обов’язковими згідно з вимогами ЄС (імплементація відповідних положень Директиви передбачена Угодою про асоціацію). Це потрібно і для збільшення виробництва спирту вітчизняними спиртовими заводами, потужності яких після загострення відносин із Росією не завантажені навіть на 20 %. Адже виробникам, наприклад, цукерок не вигідно використовувати алкогольні напої, в ціну яких включено акцизний податок.
|
На знімку: під час семінару
Вагомою причиною відмови України від практики широкого застосування звільнення від акцизного оподаткування є побоювання щодо збільшення обсягів зловживань під час застосування цієї пільги. Одним із доволі ефективних засобів запобігання таким зловживанням у Німеччині є надання індивідуальних дозволів на використання спирту, який звільняється від оподаткування. Висуваються жорсткі вимоги для отримання цього дозволу (насамперед щодо ліквідності та платоспроможності, податкової надійності). При встановленні фактів податкового шахрайства дозвіл скасовується і більше податково ненадійному суб’єкту господарювання не надається. Індивідуальний податковий дозвіл є безстроковим і надається на безоплатній основі. В окремих випадках передбачено використання такого інструменту, як фінансова гарантія у формі блокування банком певної суми коштів платника податків. На відміну від Німеччини, в Ірландії вказану гарантію вносять усі платники податків, котрі використовують спирт, звільнений від оподаткування.
Подібну практику можна запровадити в Україні. Наразі в нашій державі застосовуються ліцензія на виробництво спирту (780 грн на рік) і ліцензія на оптову торгівлю етиловим спиртом (500 тис. грн на рік). Остання через свою дорожнечу призводить до збереження штучної монополізації ринку. Цю ліцензію купує тільки ДП «Укрспирт», до структури якого входять близько 40 спиртових заводів (вони не є окремими юридичними особами; більше половини їх не працює). Символічно, що з 1 січня 2018 р. буде скасована монополія на спирт у Німеччині. Так, протягом майже 100 років німецька держава закуповувала спирт у національних виробників за встановленою ціною, по суті, їх субсидуючи (після скасування в 1979 р. монополії на закупівлю імпортного спирту). Особливо це стосується фермерів – малих дистиляторів. Причина скасування полягає в тому, що існування такої монополії вступає в суперечність із вимогою забезпечення вільного руху товарів і послуг територією ЄС. Це є ще одним аргументом на користь відмови від монополізації спиртової галузі в Україні.
|
На знімку: під час семінару
Особливе зацікавлення в аудиторії викликав німецький досвід оподаткування акцизним податком виробників спирту закритого типу (з належним захистом дистиляційної установки від стороннього впливу) і малих дистиляторів, а також організації переміщення підакцизних товарів у режимі призупиненого оподаткування. Щодо такого переміщення встановлено вимоги ЄС (Регламентом комісії (ЄС) № 684/2009 від 24 липня 2009 р.), виконання яких наразі не є обов’язковим для України. Проте в майбутньому, на шляху до євроінтеграції, наша держава дедалі більше наближатиме своє акцизне оподаткування до стандартів ЄС, а тому до необхідних змін треба готуватися завчасу, докладно вивчаючи досвід країн Євросоюзу.
У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДННУ «Академія фінансового управління», Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
27 лютого 2017 року
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ОБ-ГОВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
14 лютого 2017 р. фахівці Академії – завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України С. І. Сороко, провідний науковий співробітник від-ділу фінансів інституційних секторів економіки, к. е. н. Т. В. Кощук та старший науковий співробітник відділу бюджетних видатків соціальної сфери та економічного розвитку І. В. Іголкін – взяли участь у заході «Громадське обговорення результатів реалізації державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності», організованому Державною регуляторною службою, Торгово-промисловою палатою України та програмою USAID «Лідерство в економічному самоврядуванні».
Налагодження ефективної взаємодії влади, бізнесу і громадськості залишається дуже важливим завданням сьогодення. На цьому у вітальному слові наголосила голова Державної регуляторної служби України К. М. Ляпіна У своїй роботі ДРС розглядає бізнес як головного партнера, співпрацює з асоціаціями підприємців і громадськими ініціативами для того, щоб створити сприятливі умови для розвитку економіки в цілому. Проводиться робота, спрямована на вдосконалення формування та реалізації регуляторної політики, а також дерегуляцію господарської діяльності. У 2017 р. розпочато масштабне реформування контрольно-наглядової сфери в цій діяльності.
На знімку: виступ К. М. Ляпіної
Варто відзначити доволі вагомі успіхи України. У 2016 р. наша держава посіла п’яту сходинку з-поміж 185 країн у рейтингу Світового банку за підсумками дослідження взаємодії урядів із громадськістю в процесі формування регуляторної політики щодо бізнес-середовища. Загальний показник України становить 5,2 бала, що відповідає рівневі країн Західної Європи. У результаті наполегливої роботи було введено в дію новітній інструмент регуляторного вимірювання (М-тест), який визначив стандарти аналізу регуляторного впливу (АРВ). Методикою передбачено запровадження обов'язкових розрахунків регуляторними органами витрат на регулювання.
У державному плані з дерегуляції на 2016 р. відображено питання спрощення: адміністративних процедур регулювання господарської діяльності; умов провадження підприємницької діяльності у сферах інформаційних технологій і телекомунікацій; процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та подання звітності, а також удосконалення процедури державного нагляду за регулюванням господарської діяльності.
На знімку зліва направо: І. В. Іголкін, Т. В. Кощук, К. М. Ляпіна, С. І. Сороко
Водночас у процесі дискусії учасники заходу звернули увагу на низку законодавчих новацій в Україні у 2017 р., які можуть спричинити негативні економічні наслідки, а також виступили з пропозиціями, як цьому запобігти. Усі присутні дійшли висновку, що має посилитись роль Державної регуляторної служби як майданчика для розроблення ефективних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень на підставі обговорення ризиків внесення змін до законодавства.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
15 лютого 2017 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У РОБОТІ IV НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ»
2 лютого 2017 року на базі Харківського інституту фінансів Київського національного торговельно-економічного університету відбулася IV Науково-методична конференція, присвячена забезпеченню якості вищої економічної освіти.
Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Харківський інститут фінансів КНТЕУ, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління», Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Північно-Східний науковий центр НАН і МОН України та ін.
Відкрив конференцію директор Харківського інституту фінансів КНТЕУ Сердюков Костянтин Георгійович. У своєму виступі він закцентував увагу на головних напрямах наукової дискусії.
На знімку: К. Сердюков
Значну зацікавленість викликала доповідь кандидата економічних наук, доцента, докторанта Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ «Академія фінансового управління» Сушко Наталії Іванівни на тему «Контроль державних послуг у казначейському обслуговуванні державного бюджету».
На знімку: Н. Сушко
Крім того, актуальні питання в рамках виступів висвітлили Яременко Олег Леонідович – доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Свідло Карина Володимирівна – доктор технічних наук, професор, декан факультету торгівлі, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Супрун Олег Миколайович – доктор економічних наук, депутат Харківської обласної ради, Семенець Аліна Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, заступник директора з науково-педагогічної роботи Харківського інституту фінансів КНТЕУ, Андрєєв Микита Андрійович – заступник голови Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України, заступник керівника секретаріату, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
На знімку: учасники конференції
Виступи учасників конференції були розподілені за напрямами таких секцій:
Секція 1. Особливості викладання професійно-орієнтованих дисциплін в умовах дистанційного навчання.
Секція 2. Інтеграція освіти, науки й інформаційних технологій – запорука ефективності навчального процесу.
Секція 3. Напрями модернізації вищої економічної освіти.
Секція 4. Інновації в освіті як шлях розвитку людського капіталу ВНЗ.
Секція 5. Соціально-гуманітарні, культурологічні та виховні аспекти забезпечення якості економічної освіти.
Секція 6. Сучасні інноваційні технології вищої економічної освіти та їх перспективи.
Секція 7. Зовнішнє і внутрішнє забезпечення якості освіти у вищих навчальних закладах.
Організаторами було відзначено актуальність, наукове та практичне значення, а також високу якість та глибину досліджень учасників конференції.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
10 лютого 2017 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ПРОЕКТУ “ЦИФРОВА АДЖЕНДА УКРАЇНИ – 2020”
На доручення керівництва Академії фінансового управління завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики д. е. н., професор Олександр Любіч узяв участь у засіданні, на якому було презентовано й проводилось обговорення проекту “Цифрова адженда України – 2020”. Захід відбувся 27 грудня 2016 р. у Клубі Кабінету Міністрів України (м. Київ).
Довідково. “Цифрова адженда України – 2020” розроблялася за ініціативи Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, директора Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олени Мініч і радника Міністра зі стратегії розвитку хай-тек Андрія Бірюкова. До підготовки проекту були залучені ГО “ХайТек Офіс Україна”, Державне агентство з питань електронного урядування, ГС “Центр розвитку інновацій” та експерти із приватних компаній. Адженда (англ. “agenda”) – порядок денний.
Проект “Цифрова адженда України – 2020” визначає основними цілями нашої держави такі: стимулювання економіки та залучення інвестицій; закладення підвалин для трансформації секторів економіки в конкурентоспроможні й ефективні (цифровізація бізнесу); забезпечення доступності цифрових технологій; створення нових можливостей для реалізації людського капіталу, розвитку інноваційних, креативних і цифрових індустрій та бізнесу; прогрес і світове лідерство в експорті цифрової продукції й послуг. Також документ визначає необхідні кроки щодо цифровізації України у сфері охорони здоров’я, інфраструктури, екології, е-комерції, е-урядування тощо.
В обговоренні взяли участь Степан Кубів, заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв՚язку Олександр Данченко, а також Олена Мініч.
На знімку (зліва направо): С. Кубів, Д. Шимків, О. Данченко
Із презентацією документа від High Tech Office виступив Валерій Фіщук, учасник групи з розроблення проекту “Цифрова адженда України – 2020”, менеджер компанії Cisco. Модератор заходу Андрій Бірюков зазначив: “На даний момент відбувається упорядкування бачення цифровізації держави, створення дорожньої карти руху в бік цифрової економіки і напрацювання конкретних проектів для реалізації цих планів...”.
На знімку (зліва направо): О. Мініч, А. Бірюков, В. Фіщук
Довідково. “Цифровий порядок денний для Європи” (англ. “Digital agenda for Europe”) – одна із семи флагманських ініціатив (англ. “flagship initiatives”) у рамках стратегії “Європа 2020”, містить перелік із 100 конкретних дій та визначає європейську стратегію для розквіту цифрової економіки у 2020 р.
Сім стовпів http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/digital-agenda-communication-en.pdf
Порядок денний, у свою чергу, включає сім стовпів (7 pillars):
1. Для створення єдиного цифрового ринку – зняття бар’єрів та розроблення єдиних правил для вільного поширення онлайн-послуг і розваг за межі національних кордонів, формування єдиного простору онлайн-платежів, розвитку бізнесу завантаження музики, захисту споживачів ЄС у кіберпросторі;
2. Для розвитку інтероперабельності (експлуатаційної сумісності) та стандартів – удосконалення нормативних процедур і поліпшення сумісності для досягнення безперешкодної взаємодії численних ІТ-пристроїв і застосунків, сховищ даних і послуг;
3. Для розвитку довіри та безпеки користувачів онлайн-транзакцій – зменшення загроз від шкідливого програмного забезпечення, скоординована європейська відповідь на кібератаки, посилені правила щодо захисту особових даних;
4. Для розвитку дуже швидкого інтернету – для телебачення високої чіткості й відеоконференцій, досягнення швидкостей 30 Мбіт/с для всіх користувачів і 100 Мбіт/с принаймні для 50 % користувачів інтернету до 2020 р., стимулювання інвестицій та прийняття комплексного плану радіочастотного спектра;
5. Для розвитку наукових досліджень та інновацій – залучення найкращих дослідників, створення інфраструктури світового класу, адекватне фінансування, переведення найвдаліших ідей у форму товарів і послуг, розширення координації та ліквідація розрізнених зусиль Європи;
6. Для підвищення електронних навичок – наразі понад 50 % європейців користуються інтернетом щодня, при цьому 30 % ніколи цього не робили;
Для використання ІКТ із метою розв’язання соціальних проблем – для скорочення споживання енергії, підтримки життя старіючих громадян, революціонізації медичних послуг, підвищення якості державних послуг, оцифрування культурної спадщини Європи, щоб забезпечити онлайновий доступ усім
“Якщо країни не намагаються оновлювати свої сфери життєдіяльності технологіями та інноваціями, вони “випадають” із основних світових економічних тенденцій. Цією презентацією ми хочемо розпочати широке суспільне обговорення “Цифрової адженди України” та будемо приймати коментарі всіх зацікавлених сторін”, – зауважив Степан Кубів.
У першому кварталі 2017 р. планується доопрацювання остаточного варіанта проекту.
Ознайомитися з ним можна за посиланням: http://bit.ly/2htIdTw
Медіа-центр
Академії фінансового управління
4 січня 2017 року
ФАХІВЦІ АКАДЕМІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ З ОБГОВОРЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ
13 грудня 2016 року відбулася зустріч керівництва Міністерства освіти і науки України з експертами та представниками інститутів громадянського суспільства для обговорення питання вдосконалення показників результативності бюджетних програм. Міністерство було представлене заступником Міністра – керівником апарату Р. В. Гребою і директором Департаменту економіки та фінансування С. В. Даниленко. Від ДННУ «Академія фінансового управління в зустрічі взяли участь президент Академії Т. І. Єфименко, віце-президент С.Л. Лондар, завідувач відділу І. В. Богдан та заступник директора інституту післядипломної освіти С. В. Петруха.
На знімку: учасники дискусії
На знімку: доповідь Т. І. Єфименко
У своєму виступі Т. І. Єфименко наголосила на важливості для Міністерства розроблення стандартів надання освітніх послуг, які мають стати основою для перегляду показників результативності освітніх бюджетних програм. Вона також повідомила про наукові дослідження, які в цьому контексті провадить Академія. Під час обговорення С. Л. Лондар зауважив, що перехід від наявних показників результативності освітніх бюджетних програм, котрі відображають процес, до показників, спрямованих на відображення кінцевого результату, залежить від чіткості стратегічних цілей та пріоритетів, визначених на рівні країни. Це дасть можливість трансформувати освітні завдання і, відповідно, показники бюджетних програм.
Керівництвом Міністерства було прийнято рішення про створення робочої групи із залученням експертів, яка розробить відповідні підходи із зазначених питань.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
14 грудня 2016 року
В АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ВІДБУВСЯ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЄМ В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ЕКОНОМІЧНИЙ ПОЯС ШОВКОВОГО ШЛЯХУ»
10 жовтня 2016 року в Академії фінансового управління було проведено українсько-китайський науковий семінар «Проблеми розвитку фінансово-економічного співробітництва між Україною та Китаєм в рамках проекту «Економічний пояс Шовкового шляху».
На знімку: під час семінару.
У семінарі взяли участь президент Академії фінансового управління, чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор, заслужений економіст України Єфименко Т. І., заступник директора Академії з наукової роботи, д.е.н., професор Ловінська Л. Г., завідувач відділення глобальної економіки і міжнародних фінансів, академік НАН України, д.е.н., професор Білорус О. Г., завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки, к.е.н, доцент Іванов С. М., завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д.е.н., професор, заслужений економіст України, президент Українського національного відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Любіч О. О., секретар партійного комітету, президент Харбінського університету комерції, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Цюй Джентао, заступник директора Дослідницького інституту економіки і бізнесу Харбінського університету комерції, д.е.н., професор Сюй Ліньши, начальник відділу міжнародного співробітництва Харбінського університету комерції Цзен Тао, директор Інституту економіки промисловості НАН України, академік НАН України, д.е.н., професор, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., керівник відділення проблем макроекономіки і модернізації, завідувач відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., професор кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету (м. Вінниця), професор кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Маріупольського державного університету, д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України, віце-президент Академії економічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Макогон Ю. В. та ін.
Зі вступною промовою на семінарі виступила президент Академії фінансового управління Єфименко Т. І., яка торкнулася питань співпраці між Україною і Китаєм та важливості її укріплення у фінансовій сфері на сучасному етапі розвитку нашої країни.
На знімку: виступ Єфименко Т. І.
На семінарі з доповіддю на тему «Економічне співробітництво між країнами «Шовкового шляху»: один шлях і один пояс» виступив президент Харбінського університету комерції Цюй Джентао. У доповіді він докладно розповів про сучасний стан виконання проекту Шовкового шляху, до якого залучена Україна, про роль державних фінансів у розвитку проекту, про фінансово-економічні відносини між Україною і Китайською Народною Республікою.
На знімку: презентація Цюй Джентао (ліворуч).
Важливість поглиблення співпраці з Китайською Народною Республікою підкреслив Білорус О. Г., академік НАН України, д.е.н., професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1992–1994).
На знімку: виступ Білоруса О. Г.
Активну участь у дебатах взяли д.е.н., професор Ловінська Л. Г., академік НАН України, президент Академії економічних наук України Амоша О. І., д.е.н., професор, віце-президент Академії економічних наук України Ляшенко В. І., д.е.н., професор, президент українського відділення Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи Любіч О. О., д.е.н., професор, академік Академії економічних наук України Макогон Ю. В. та ін.
Актуальні питання щодо використання Україною досвіду Китаю у фінансовій сфері було розглянуто у доповіді к.е.н., провідного наукового співробітника Академії фінансового управління Бортнікова Г. П. на тему «Державні банки і компанії з управління проблемними активами: досвід КНР».
На знімку: презентація Бортнікова Г. П.
Окрім семінару було проведено переговори між Академією фінансового управління і Харбінським університетом комерції щодо питань розвитку подальшої співпраці у галузі науки і освіти та підписано спільний меморандум про співробітництво.
На знімку: під час переговорів.
Предметом Меморандуму є розвиток та поглиблення співробітництва у сфері науки і освіти між вищими навчальними закладами й науковими установами України та Китайської Народної Республіки, підготовка висококваліфікованих фахівців із вищою освітою та наукових кадрів вищої кваліфікації, сприяння ефективному функціонуванню системи післявузівської професійної освіти, безперервне підвищення кваліфікації працівників, інтеграція професійної освіти і науки, покращання обміну інформацією в галузі фінансової й комерційної діяльності та підготовки фахівців відповідного профілю, сприяння розвитку міжнародних обмінів, підвищення кваліфікації молодих українських і китайських спеціалістів.
На знімках: підписання Меморандуму.
Медіа-центр
Академії фінансового управління
18 жовтня 2016 року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
|
 |
