СТРУКТУРА АКАДЕМІЇ 
КЕРІВНИЦТВО::
ВЧЕНА РАДА::
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ::
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ::
ЦЕНТР НАУКОВИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ::
 
НАУКА 
Пріорітетні напрями наукових досліджень::
Наукова фінансово-економічна експертиза та впровадження результатів наукових досліджень::
АСПIРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА::
 
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМИ 
 
ВИДАВНИЧА ДIЯЛЬНIСТЬ 
ЖУРНАЛ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ»::
ЗБIРНИК «НАУКОВI ПРАЦI НДФI»::
ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ::
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ::
 
ІНФОРМАЦІЯ 
Історія Академії::
Співробітництво з Національним фондом досліджень України::
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"::
Нормативна база Академії::
Публічна інформація::
 
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ 
 
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ 
 
Cooperation within ICGFM and ISAR UNCTAD 
 
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ 
 
 
 
 
 
 Вiдвiдувачiв:  5299218
 
 
   

АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПЛІДНО СПІВПРАЦЮЄ З КИЇВСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Науковці Академії фінансового управління – віце-президент Академії, д. е. н., професор Олександр Любіч і пров. н. с. відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, к. е. н. Анатолій Дробязко взяли участь у розширеному засіданні кафедри банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, яке відбулося 26 вересня 2018 року в приміщенні Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Мета заходу – підбиття підсумків Міжнародної науково-практичної конференції «Формування сучасної валютної політики України». Академія фінансового управління виступила одним із організаторів Міжнародної науково-практичної конференції «Формування сучасної валютної політики України» і, спільно із фахівцями КНЕУ імені Вадима Гетьмана, підготувала до друку її матеріали у фаховому тематичному виданні «Наукові праці НДФІ» (вип. 2 за 2018 рік). На захід було запрошено авторів наукових статей, що увійшли до збірника, науковців та студентів університету.

На конференції виступили: Гриценко А. А., член-кореспондент НАН України, д. е. н., професор, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України»; Любіч О. О., д. е. н., професор, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління»; Аржевітін С. М., д. е. н., професор, завідувач кафедри банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Також невеликі доповідями представили автори, чиї матеріали увійшли до тематичного видання «Наукові праці НДФІ».

На знімку (зліва направо): О. О. Любіч, С. М. Аржевітін, А. А. Гриценко .

Виступаючі відзначили актуальність теми й обговорили проблеми та ймовірні наслідки, для фінансової системи України у зв’язку з прийнятим у 2018 році Законом України «Про валюту і валютні операції» (законопроект 8152).

На знімках: у залі засідань .

Учасники заходу ухвалили рішення про проведення відповідної конференції у 2019 році з аналізом корисності для економіки України заходів щодо лібералізації руху капіталу.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

27 версеня 2018 року




ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ УДОСКОНАЛЕННЯ АКЦИЗНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЗАПОЗИЧЕННЯ КРАЩОГО ДОСВІДУ ТА МОЖЛИВИХ ЗМІН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄС

Вчені Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці можливих змін спільного європейського законодавства з питань акцизного оподаткування та справляння акцизного податку зі спирту та алкогольних напоїв. Захід проходив 9–11 жовтня 2018 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Руслан Лазаренко, представник GIZ, у вітальному слові до учасників семінару наголосив, що сьогодні важливо стежити за дискусією щодо внесення змін до положень директив ЄС з акцизного оподаткування, оскільки Україна взяла на себе низку зобов’язань з приведення національного законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу в межах імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Інґрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд і Денніс Неррінг (Німеччина) ознайомили присутніх із європейською програмою, яка спрямована на постійний аналіз спільного законодавства, зокрема, з питань акцизного оподаткування, на предмет його відповідності інституційним та економічним умовам, які динамічно змінюються. Правові норми ЄС удосконалюються, реагуючи на зміни в економічних та соціальних процесах. Експерти докладно розкрили основні пропозиції щодо модифікацій норм Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 щодо загальних умов справляння акцизів і скасування Директиви Ради 92/12/ЄЕС, Директиви Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 про структуру і ставки акцизів для тютюнових виробів (кодифікація), Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 щодо гармонізації структури акцизів на спирт і алкогольні напої, навколо чого зараз ведеться дискусія в Європейському Союзі.

Особливе зацікавлення учасників семінару викликали питання можливого розширення переліку гармонізованих підакцизних товарів групи «тютюнові вироби» шляхом включення до нього електронних сигарет та інших інноваційних виробів. Зокрема, дев’ять країн ЄС віднесли рідину, що використовується в електронних сигаретах, до підакцизних товарів у своєму національному законодавстві. Водночас внесення відповідних змін до Директиви Ради 2011/64/ЄС навряд чи відбудеться найближчим часом, оскільки ще не проведено оцінювання впливу такого розширення переліку гармонізованих підакцизних товарів на розвиток тютюнового ринку, а також не оприлюднено досліджень впливу споживання електронних сигарет, інноваційних тютюнових виробів на здоров’я людини.

Запрошені експерти-лектори також розповіли про особливості контролю за обігом спирту та алкогольних напоїв шляхом здійснення податкового нагляду (податкових перевірок без попередження) у Німеччині. У країні відповідні наглядові візити можуть відбуватися як до ризикових щодо оподаткування суб’єктів господарювання (передусім якщо фіксувалися факти податкового шахрайства або підозри в ньому), так і до випадково обраних платників акцизного податку (на підставі суб’єктивного вибору співробітника податкового органу). У Німеччині не встановлено вимог щодо мінімальної кількості наглядових візитів за певний період. Стосовно великих підприємств із виробництва спирту та алкогольних напоїв характерним є регулярне здійснення наглядових перевірок (великий оборот підакцизних товарів породжує високий ризик втрат акцизу в результаті шахрайства чи неумисних помилок), а суб’єкти малого бізнесу – платники акцизного податку можуть не відвідуватися з метою проведення податкового нагляду протягом одного року або навіть більше..

На фото: залучені експерти-лектори та учасники семінару .

Зауважимо, що в нашій державі раніше відбувалися наглядові візити з можливістю податкового інспектора самостійно обирати будь-які об’єкти для спонтанної перевірки без попередження. Такі повноваження потенційно могли породжувати зловживання, що стало причиною для відмови від застосування перевірок з метою податкового нагляду. З огляду на зазначене, для України навряд чи буде прийнятним запозичення німецького досвіду наглядових візитів до випадково обраних платників акцизу. Натомість практика податкового нагляду «за сигналом» або на основі оцінки ризику зловживань у сфері справляння акцизного податку може бути використана у вітчизняних умовах.

У Німеччині обсяг і глибину наглядової перевірки з питань дотримання законодавства у сфері акцизного оподаткування визначає співробітник податкового органу на підставі результатів попередніх контрольних дій щодо суб’єкта господарювання та аналізу даних про його діяльність (у т. ч. операції з підакцизними товарами). Такий підхід можна застосовувати в Україні з відповідно обґрунтованими та встановленими чіткими обмеженнями щодо масштабу контрольних дій для запобігання зловживанням з боку співробітників податкового органу.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Національного університету Державної фіскальної служби України, представники профільних суб’єктів господарювання та експерти.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2018 року





НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФАХОВО ДОПОМАГАЮТЬ УПРОВАДЖУВАТИ РЕФОРМИ НА МІСЦЯХ

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у науково-практичному семінарі «Реалізація реформ: децентралізація, освітня сфера, реформування бухгалтерського обліку та контролю державного сектору, місцеві бюджети», який проходив 10 жовтня 2018 року у м. Запоріжжя для голів райдержадміністрацій та районних рад, голів об’єднаних територіальних громад, фахівців бухгалтерських служб розпорядників коштів місцевих бюджетів, керівників державних установ, міських голів Запорізької області.

У роботі науково-практичного семінару взяли участь президент ДННУ «Академія фінансового управління», академік НАН України Тетяна Єфименко, заступник директора НДФІ ДННУ з наукової роботи Людмила Ловінська, в. о. завідувача Відділення методології бухгалтерського обліку та фінансового контролю НДФІ ДННУ Ірина Чумакова та головний науковий співробітник відділу методології бухгалтерського обліку НДФІ ДННУ Світлана Левицька. Науковці Академії взяли участь у заході відповідно до Меморандуму про співпрацю, який був укладений між Академією, Запорізькою обласною державною адміністрацією і Національним інститутом стратегічних досліджень у межах реалізації заходів Дорожньої карти сумісної діяльності у 2018 році.

На знімку: учасники науково-практичного семінару.

Серед учасників науково-практичного семінару були представники і фахівці Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Асоціації міст України, науковці-експерти Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України та проекту ЄС з питань підсилення державних фінансових систем для місцевих урядів.

Захід відбувся у форматах круглого столу і практичної частини семінару, яку було присвячено питанням реформування бухгалтерського обліку та контролю державного сектору у контексті розвитку місцевого самоврядування. Такий широкоформатний захід за участю науковців, практиків і експертів, які спеціально прибули до Запоріжжя, викликав неабияку зацікавленість як з боку фахівців бухгалтерських служб розпорядників коштів місцевих бюджетів, керівників державних установ і підприємств, так і представників об’єднаних територіальних громад (ОТГ), місцевого самоврядування і громадськості Запорізької області.

На знімку: у залі засідань Запорізької ОДА під час роботи науково-практичного семінару.

Відкриваючи захід, керівник апарату облдержадміністрації Зінаїда Бойко звернула увагу на те, що «Запорізька область, за даними рейтингу щодо формування ОТГ, посідає четверте місце серед регіонів за всіма параметрами, а за покриттям ОТГ в області – перше місце та друге – за кількістю громад, що об’єдналися. Найбільш актуальним для органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у контексті реформи децентралізації влади залишається питання реформування районного рівня. Наступний крок, який планує здійснити держава, – це прийняття закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України» та проведення відповідних інституційних змін. У зв’язку з цим, безумовно, виникне багато питань щодо практичного впровадження визначених законопроектом норм стосовно порядку утворення, ліквідації, встановлення і пересування меж адміністративно-територіальних одиниць».

На знімку: пленарне засідання – круглий стіл..

У ході пленарного засідання, яке відбулося у форматі круглого столу, присвяченого інституційному зміцненню процесів децентралізації у Запорізькій області, президент Академії фінансового управління, академік НАН України Тетяна Єфименко виступила з презентацією «Інституціональні проблеми регулювання розвитку регіонів», в якій звернула увагу на те, що за темпами зростання ВВП 2,5 % на рік Україна продовжує програвати економічні перегони країнам із транзитивними економіками. За таких умов стратегічною позицією розвитку регіонів у глобальній конкуренції має бути підвищення їх інвестиційної привабливості, яка у підсумку визначається здатністю регіону залучати інвестиційні ресурси і формується під впливом цілої низки факторів, одним із яких є індекс промислової продукції. За період 2010-2017 рр. за цим індексом низька регіонів, серед яких перебуває і Запорізька область, відрізняється не високим рівнем розвитку, тобто індекс промисловості Запорізької області наближується до середнього рівню по Україні – 90,8 %. Якщо аналізувати розподіл регіонів України за співвідношенням між приростом капітальних інвестицій та приростом ВРП у 2003-2017 рр. у зіставних цінах 2010 р., то цей показник по Запорізькій області є вищим за середній по Україні.

Задля підвищення інвестиційної привабливості регіонів і відтворення основних складових регіонального економічного потенціалу велике значення мають не лише фінансова самостійність місцевих бюджетів, а й інституційне забезпечення процесів децентралізації. Основними інституціональними проблемами розвитку регіонів є брак інституціональної спроможності органів місцевого самоврядування, децентралізована корупція зі зростаючою невизначеністю, соціальна нерівність на регіональному та загальнодержавному рівнях.

Удосконаленню інститутів регулювання промислового розвитку регіонів сприятимуть кроки, які потрібно зробити у напрямах подолання зазначених проблем, а саме:

1. Інститути розвитку та регулювання у фінансовому секторі економіки.

1.1. Подолання проблеми негативно класифікованої кредиторської заборгованості у банківському секторі, що заважає розвитку кредитування:

- координація зусиль органів влади щодо застосування Закону України «Про фінансову реструктуризацію»;

- запровадження посади й офісу фінансового омбудсмену в Україні;

- створення в Україні державної компанію (компаній) з управління проблемними активами;

- створення Експортно-кредитної агенції згідно з прийнятим законом.

1.2. Запровадження в Україні збору на системно важливі великі банки в Національний стабілізаційний фонд, як у Великобританії та ЄС.

1.3. Подолання стагнації у кредитуванні банками економіки за рахунок комплексного законодавчого захисту прав кредиторів. Координація зусиль усіх регуляторів фінансових ринків.

1.4. Координація фіскальної та монетарної політик України.

2. Детінізація економіки. Запровадження статистичного обліку та оцінки легальної та нелегальної економіки, що безпосередньо не спостерігається в розрізі регіонів України. Крім того, зважаючи на відмінності в оцінках Мінекономіки та Держстату щодо рівня тінізації економіки України, варто звернути увагу на удосконалення чинних методологічних підходів із цього питання.

3. Запобігання асиметрії інформації в Україні в умовах інтеграційних процесів.

3.1 Створення національної системи моніторингу дотримання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту на основі кращих світових практик та міжнародних керівництв, розроблених під егідою ООН та міжнародних професійних організацій.

3.2 Розроблення та запровадження ефективних механізмів координації діяльності із забезпечення застосування міжнародних стандартів та професійної підготовки бухгалтерів і аудиторів між органами влади, професійними організаціями, закладами вищої освіти та іншими заінтересованими особами.

На завершення своєї доповіді Тетяна Єфименко запропонувала у рамках укладеного з Запорізькою облдержадміністрацією і Національним інститутом стратегічних досліджень Меморандуму про співпрацю додати до такої співпраці формат консультацій, під час яких науковці і фахівці ДННУ «Академія фінансового управління» надаватимуть допомогу у розв’язанні проблемних питань регіонального розвитку з урахуванням професійних компетенцій, досвіду і напрямів наукових досліджень і робіт, які виконуються Академією.

Другу, практичну частина семінару «Реформування бухгалтерського обліку та контролю державного сектору в контексті розвитку місцевого самоврядування», модератором якої виступила Тетяна Єфименко, було присвячено висвітленню питань імплементації національних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі, формування місцевих бюджетів та модернізації системи управління і контролю ними в контексті розвитку місцевого самоврядування.

На знімку: учасники круглого столу..

Під час цієї частини науково-практичного семінару заступник директора НДФІ ДННУ з наукової роботи Людмила Ловінська у своєї доповіді на тему: «Калькулювання собівартості державних послуг» наголосила, зокрема, на такому. Реформування фінансування освіти потребує комплексного підходу та має передбачати вдосконалення методології не лише розрахунку вартості освітніх послуг, а й бюджетування та обліку витрат на їх надання. Критичний аналіз чинного нормативно-правового забезпечення обчислення орієнтовної середньої вартості підготовки одного фахівця у контексті змін, що вже відбулися у зв’язку з використанням місцевими бюджетами на ці цілі коштів освітньої субвенції, доводить про необхідність розробки єдиних підходів до розрахунку середньої орієнтовної вартості підготовки одного фахівця.

Методика розрахунку середньої орієнтовної вартості підготовки одного фахівця, яку було презентовано під час виступу, передбачає застосування економічно обґрунтованих норм і нормативів витрат, що повинне мати прогресивний вплив на обґрунтованість показників фінансування освіти та можливість використання вартості підготовки одного фахівця як базового показника в середньостроковому бюджетному плануванні; включає в розрахунок вартості вимог до підготовки фахівця певного рівня через витрати на оплату праці працівників, котрі забезпечують підготовку одного фахівця. У презентації представлено алгоритм розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного фахівця та підходи (базовий і спрощений) щодо його практичного застосування галузевими і багатогалузевими закладами освіти, а також окреслено шляхи і умови щодо подальшого вдосконалення запропонованої методики. Серед таких шляхів доцільно визначити такі:

- наближення розрахунків орієнтовної середньої вартості до їх реальної інформаційної бази – даних бухгалтерського обліку витрат на підготовку отримувачів освітньої послуги;

- врахування особливостей нормативно-правового поля діяльності бюджетних закладів освіти;

- уточнення понятійно-термінологічного апарату, який має бути застосований під час розрахунку, а також натуральних і вартісних вимірників освітніх послуг (зокрема, якісного складу науково-педагогічного персоналу);

- розробка галузевої класифікації витрат, які належить включити до вартості послуг;

- встановлення державних стандартів освітніх послуг і пріоритетів державного замовлення на них.

У рамках науково-практичного семінару окрему увагу було звернено на необхідність запровадження інституту наглядових рад для міських чи обласних комунальних підприємств. Річна фінансова звітність таких підприємств, у відповідності до нових регуляторних вимог законодавства про бухгалтерський облік і фінансову звітність та про аудиторську діяльність, підлягає обов’язковому аудиту та оприлюдненню на сайті разом з аудиторським висновком. Разом з тим, як було наголошено у виступі в. о. завідувача Відділення методології бухгалтерського обліку та фінансового контролю НДФІ ДННУ Ірини Чумакової, фактична ситуація, що склалася у ряді областей, свідчить про проблеми у вирішенні цього питання, серед яких окремо слід підкреслити не розуміння депутатами місцевих рад і їх керівниками ролі наглядових рад, формальний підхід до їх утворення на рівні органів місцевого самоврядування, і як наслідок – призначення «кишенькового» аудитора або не проведення аудиту фінансової звітності підприємства взагалі. Низька мотивація до розкриття комунальними підприємствами, як розпорядниками суспільно необхідної інформації, результатів фінансово-господарської діяльності, а також низький рівень відповідальності керівників цих підприємств за достовірність показників фінансової звітності при неналежному контролі за комунальними підприємствами з боку місцевих рад не дозволяє зробити такі підприємства конкурентними приватним підприємствам регіону.

Актуальність зазначених проблем для Запорізької області підтверджується тим, що кількість великих і середніх комунальних підприємств, річна фінансова звітність яких підлягає незалежному аудиту, на сьогодні складає 55 % від загальної кількості – 164 комунальних підприємств (установ). Крім того, внаслідок подальшого впровадження реформи адміністративно-територіального устрою та створення в області ОТГ кількість комунальних підприємств, які стануть об’єктами суспільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, значно збільшиться. На 01.01.2019 такі підприємства, на виконання регуляторних вимог оновленого законодавства з бухгалтерського обліку й аудиту, зобов’язані створити наглядовий орган, який і має обирати незалежного аудитора (аудиторську фірму) для проведення аудиту фінансової звітності.

Створення наглядових рад є новою практикою для комунальних підприємств Запорізької області, тому запровадження таких органів і належне їх функціонування потребуватиме відповідного фахового організаційно-методологічного і консультаційного супроводу, яке можуть надати науковці Академії фінансового управління.

Доповідь г. н. с. відділу методології бухгалтерського обліку НДФІ ДННУ Світлани Левицької було присвячено проблематиці впровадження дискусійних облікових підходів у контексті реформування бухгалтерського обліку доходів і витрат бюджетних установ на засадах узгодження з чинним нормативно-правовим полем використання бюджетних коштів.

Основними проблемними питаннями на сьогодні залишаються питання практичної імплементації реформованих методів обліку доходів (НПСБОДС 124 «Доходи») та витрат (НПСБОДС 135 «Витрати») розпорядників бюджетних коштів, а саме:

- не уніфіковані методики ведення обліку доходів і витрат та узагальнення облікових даних їх у формах фінансової звітності;

- не відповідність цих підходів вимогам МСБО щодо оцінки економічної вигоди як критерію визначення розміру доходу у бухгалтерському обліку виконання кошторисів бюджетних установ і відображення показників доходів і витрат у фінансовій звітності;

- відсутність стандартизації первинних документів бухгалтерського обліку, що має відображати результати впровадження реформованої методики обліку використання бюджетного фінансування.

Окреслені проблемні питання і їх вирішення набувають окремого значення у зв’язку з активним провадженням в Україні адміністративно-територіальної реформи, в результаті проведення якої, як очікується, в Україні замість понад 11 тис. місцевих рад буде створено 1500–2000 спроможних ОТГ. Управлінський персонал цих територіальних громад, задля підвищення ефективності їх діяльності і конкурентоспроможності на ринку, потребуватиме об’єктивної інформації, підготовленої на принципах: достовірності, об’єктивності, уніфікованості показників з урахуванням організаційно-економічних особливостей діяльності суб’єктів господарювання.

Узагальнюючи вище викладене, у доповіді було презентовано авторський підхід щодо підвищення результативності організації обліку доходів діяльності бюджетних установ.

Отримані на семінарі фахові консультації та роз’яснення допоможуть керівникам місцевих громад провести аналіз основних проблемних питань реформування обліку доходів та витрат бюджетних установ, опанувати процес планування кошторису, створити умови для запровадження структури внутрішнього контролю та системи підзвітності тощо.

За результатами роботи науково-практичного семінару з метою розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» у межах Меморандуму заплановано проведення сумісного аналізу проблемних питань фінансового управління на місцевому рівні, впровадження національних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі у бухгалтерський облік і фінансову звітність органів місцевого самоврядування, напрацювання критеріїв і підходів, відповідно до яких визначатиметься утворення у комунальних унітарних підприємствах наглядової ради є обов’язковим.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 жовтня 2018 року





7 вересня 2018 року пішов з життя знаний педагог та вчений у галузі теорії економіки і фінансів, доктор економічних наук, професор Петро Михайлович ЛЕОНЕНКО.

Сфера його наукових інтересів охоплювала надзвичайно широке коло питань: вивчення проблем методології та історії світової й вітчизняної економічної та фінансової думки; порівняльний аналіз сучасних економічних систем; ринкові трансформації економік постсоціалістичних країн; інституційні реформи й аналіз інституційних чинників забезпечення стійкості державних фінансів тощо.

Народився Петро Михайлович 29 грудня 1940 року в селі Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області. Його батько Михайло Андрійович у 1943році загинув на фронті, мати Софія Іванівна виховувала сина сама. Середню школу він закінчував у складний повоєнний час.

Навчався в Ірпінському сільськогосподарському технікумі, потім працював за спеціальністю, служив у армії. Подальше життя П. М. Леоненко пов’язав із економічною наукою, вступивши 1963 року на економічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1968році й був прийнятий до аспірантури економічного факультету. У1971 році захистив кандидатську дисертацію, у 2004році - отримав диплом доктора економічних наук.

Більше тридцяти років Петро Михайлович блискуче викладав на рідному економічному факультеті Київського університету. Пройшов шлях від асистента до професора кафедри, заступника декана факультету. Завжди займав активну життєву позицію, неодноразово обирався до громадських організацій факультету та університету. Після проголошення незалежності України - у складні 1990-ті роки - доклав чимало зусиль, своїх знань і таланту для формування нового обличчя факультету та університету, відновлення й подальшого розвитку національної школи економічної теорії та історії економічної думки. Його монографія “Методологічні аспекти історії української економічної думки (ХІХ-ХХ ст.)” та докторська дисертація “Методологічні аспекти історії економічної теорії в контексті її розвитку” по праву увійшли до скарбниці вітчизняної економічної науки.

У 1999 році Петро Михайлович очолив кафедру економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Його життєва мудрість, енциклопедичні знання, справжній патріотизм та видатні людські якості дали змогу поєднати кращий досвід і традиції колективу кафедри з новаторськими підходами до змісту й організації навчального процесу та наукової діяльності в нових умовах, сприяли утвердженню атмосфери доброзичливості, взаємоповаги, підтримки професійного зростання та творчості. Він щиро любив і розумів студентську та наукову молодь, яка також цінувала його широку ерудицію, досконале знання предмета, хист педагога та вченого. Професор П. М. Леоненко підготував численну когорту висококваліфікованих кадрів, кандидатів та докторів економічних наук. Сьогодні його вихованці працюють у провідних закладах вищої освіти та наукових установах країни, обіймають відповідальні державні посади, є фахівцями високого рівня, котрі завжди будуть вдячні своєму Вчителеві за допомогу та підтримку в професійному зростанні, доброзичливість і талант щирого спілкування.

У2004-2009 роках діяльність П. М. Леоненка пов’язана з Українським державним університетом економіки і фінансів Міністерства фінансів України, де він був завідувачем кафедри, першим проректором. Протягом цих років Петро Михайлович доклав значних зусиль для зміцнення кадрового потенціалу університету, формування колективу однодумців, забезпечення якісної підготовки кадрів для фінансової системи країни.

У2009 році за пропозицією Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва професор П. М. Леоненко перейшов працювати першим проректором ДВНЗ “Українська академія бізнесу та підприємництва”. За його участю було підготовлено Національну доповідь “Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (2010 р.), кардинально оновлено навчальні плани та програми, розпочато навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора та підвищення кваліфікації державних реєстраторів.

Важливим етапом біографії Петра Михайловича Леоненка стала робота в ДННУ “Академія фінансового управління” на посаді завідувача відділу теорії економіки і фінансів Науково-дослідного фінансового інституту, а в подальшому - віце-президента Академії. Значними подіями стали видання (2010р.), а згодом - вихід другого, переробленого й доповненого науково-енциклопедичного видання (2013 р.) “Фінанси. Бюджет. Податки. Національна та міжнародна термінологія” у трьох томах. У першому томі, підготовкою якого безпосередньо займався професор П. М. Леоненко, висвітлено еволюцію національної та світової фінансової думки, наведено історичні портрети та біографічні дані знаних вітчизняних та іноземних вчених у царині методології, теорії та історії фінансів. Перу Петра Михайловича належать численні статті цього тому, які засвідчили його роль як видатного представника української школи історії економічної думки.

Серед наукових здобутків у цей період слід відзначити такі дослідження, як “Забезпечення стійкості державних фінансів та розширення фіскального простору економічних реформ. Інституційні фактори забезпечення стійкості державних фінансів та розширення фіскального простору”, “Управління інституційними змінами в системі державних фінансів”, “Інституційні механізми координації реформ у сфері державних фінансів у контексті реалізації принципів прозорості та суспільної довіри”.

В останні роки Петро Михайлович активно займався темою, присвяченою тенденціям та механізмам інноватизації національних економік в умовах глобалізації.

Протягом багатьох років професор П. М. Леоненко був заступником голови спеціалізованої вченої ради Академії фінансового управління із захисту докторських та кандидатських дисертацій, членом редакційної колегії журналу “Фінанси України”. На шпальтах журналу опубліковані його глибокі статті, які не втрачають й не втратять свого значення для наукової спільноти.

П. М. Леоненко відзначений почесними званнями заслуженого працівника освіти України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, академіка Міжнародної академії соціально-економічних наук. Він є автором великої кількості наукових праць, виданих як в Україні, так і за її межами. Як співавтор підручника “Інституціально-інформаційна економіка” нагороджений Першою премією Міжнародної асоціації інституціоналістів.

Людина шляхетної вдачі, невтомної енергії, непохитного оптимізму, Петро Михайлович Леоненко назавжди залишиться прикладом самовідданого служіння Батьківщині, вітчизняній та світовій науці.

Всі, хто знав Петра Михайловича Леоненка - як Педагога, Вченого, Людину - збережуть у своїх серцях світлу пам’ять про нього..





НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОГЛИБЛЮЮТЬ ЗВ'ЯЗКИ З ГАРВАРДСЬКИМ УНІВЕРСИТЕТОМ

Робоча зустріч керівництва Академії фінансового управління з представником Гарвардського університету відбулася 19 вересня 2018 року в Академії фінансового управління (м. Київ, бульвар Дружби народів, 38).

У зустрічі взяли участь президент Академії, академік НАН України Тетяна Єфименко; академік НАН України Олег Білорус; директор НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», професор Сергій Гасанов; в. о. віце-президента Академії, професор Олександр Любіч та представник Гарвардського університету Сергій Конопльов.

Відбулося обговорення проблематики розвитку вищої освіти як складової сталого розвитку держави.

Сергій Конопльов зазначив, що в Гарварді історично сконцентровані всесвітньо відомі фахівці у сфері економічного розвитку та підприємництва, котрі працюють у всіх міжнародних організаціях високого рівня.

Присутні науковці дійшли консенсусу у важливому питанні: серед урядів усього світу зростає розуміння того, що вся система освіти – від дошкільної до вищої – має відображати нові потреби, зокрема соціальні, світової економіки, яка вимагає постійного удосконалення систем навчання з метою забезпечення більш кваліфікованої та адаптованої робочої сили.

Однак існує ще чимало проблем – попри велику кількість випускників із вищою освітою. Багато з них досі не мають відповідних навичок, необхідних для успішної інтеграції на ринку праці. Водночас дедалі більше число студентів спричиняє навантаження на державні заклади вищої освіти, і багато країн з обмеженими ресурсами шукають шляхи фінансування зростаючих потреб великого студентського корпусу, не порушуючи якості освіти, що пропонується. Значна кількість країн провела масштабну реструктуризацію своїх систем вищої освіти, аби розширити їхнє охоплення та підвищити ефективність. Проте результати нерівномірні. Національна політика держав по всьому світу має надавати пріоритет рівному доступу, покращеному навчанню, ефективному збереженню та підвищенню довіри до успіху всіх кваліфікованих студентів незалежно від їхнього походження.

Політика та рівні програм повинні бути краще адаптовані до потреб місцевої економіки. Тільки тоді уряди зможуть успішно забезпечувати сталий економічний і соціальний розвиток.

На знімку (зліва направо): С. Конопльов та Т. Єфименко

На знімку (зліва направо): О. Любіч, С. Конопльов, Т. Єфименко, О. Білорус, С. Гасанов

На зустрічі було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з Гарвардським університетом.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

24 вересня 2018 року





НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ СПІВПРАЦЮЮТЬ ІЗ РАДОЮ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у засіданні Вищої експертної ради при Раді Національного банку України, яке мало місце 10 вересня 2018року у приміщенні Національного банку України.

На засіданні за участю представників банківської та фінансової системи, науково-експертного середовища розглядалося питання «Про проект Основних засад грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу».

На знімку (зліва направо): В.Стельмах, Д.Сологуб, Б. Данилишин

Значний інтерес у присутніх викликали ґрунтовні доповіді заступника Голови Національного банку України Дмитра Сологуба, члена Ради Національного банку Олександра Петрика, виступи Голови Ради Національного банку України Богдана Данилишина, колишнього Голови Національного банку України Володимира Стельмаха та ін.

Відбулася жвава дискусія в експертному середовищі. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про Національний банк України» передбачено три його цілі. Сьогодні Національний банк приділяє головну увагу досягненню двох цілей – забезпечення низької інфляції та стабільності банківської системи, вказуючи, що НБУ сприяє розвитку економіки шляхом низької інфляції та забезпечення фінансової стабільності. Чи цього достатньо і чи це обґрунтовано? Присутні прийшли до висновку, що така політика є правильною протягом 201–2018 років.

На знімку (зліва направо): В. Стельмах, Б. Данилишин, О. Петрик, М. Каленський, В. Стельмах

Водночас постійно висловлюються думки про необхідність зростання ВВП на рівні не менше 5–7 % і більше на рік. В економічних прогнозах МВФ щодо зростання світової економіки йдеться про 4 % на рік. Країни, які розвиваються, демонструють 5-відсоткове і більше зростання. За прогнозами Національного банку, у 2018 році ВВП України збільшиться на 3,5 %, у 2019 році – менше ніж на 3 %. Тобто наша країна сьогодні відстає від інших держав, при тому, що світові сировинні ринки постійно зростають протягом останніх років. Виникає питання, що буде з економікою, інфляцією, гривнею, коли на сировинних ринках розпочнеться спад.

Тому роль НБУ в економічних процесах у подальшому має бути більшою, ніж зараз, і ця роль не обов`язково полягатиме в друкуванні грошей. Але потрібно враховувати той фактор, що успішне виконання Національним банком своїх функцій формує далеко не всі, а лише окремі умови для економічного зростання, і дії тільки одного центробанку не можуть стати драйвером економічного зростання.

На знімку: у залі засідань

Саме щодо цього питання відбулася гостра дискусія. На завершення також було наведено цікавий показник: за оцінками експертів, зростання кредитування на 10 % додає додатково 2 % зростання ВВП, але банківська система на сьогодні не генерує такого потоку кредитних ресурсів.

У дискусії взяла участь президент Академії фінансового управління, академік НАН України Тетяна Єфименко, яка у своєму виступі зазначила: «З урахуванням довгострокових завдань забезпечення макрофінансової стабільності та підтримання інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання в межах координації бюджетної та монетарної політик є найважливішою стратегічною метою Національного банку України та Уряду. Необхідно координувати фінансові результати підвищення ступеня обґрунтованості бюджетного дефіциту та цінової визначеності, що, у свою чергу, створить передумови для монетарної стабільності. Такі підходи допоможуть мінімізувати суспільні витрати в умовах зовнішніх і внутрішніх економічних шоків.

Світовий теоретичний і практичний досвід у сфері стимулювання економіки доводить пріоритетність ефективнішого використання монетарних інструментів із метою боротьби з інфляцією, а відповідно, фіскальних – для розширення сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Інституційна єдність елементів макроекономічної політики в державному регулюванні економічного зростання повинна базуватися на синергічному ефекті посилення взаємодії грошово-кредитної та бюджетно-податкової політик.

У цілому Академія підтримує послідовну політику Національного банку щодо таргетування індексу споживчих цін на 2019 р. на рівні 5 % +/– 1 %. Але варто наголосити на тому, що бізнес-спільнота ставить питання про негативні наслідки зростання облікової ставки Національного банку України. Крім того, обговорюються вади так званого ефекту заміщення, який має місце, коли ресурси комерційних банків спрямовуються на фінансування урядових програм через придбання облігацій внутрішніх державних позик

Тому ми хотіли б наголосити на необхідності ефективнішої гармонізації інструментів монетарної та фіскальної політик. Така гармонізація має відбуватись на тлі абсолютної незалежності Національного банку України від інших важелів державного регулювання. Доцільно за участю представників усіх гілок влади розглянути ймовірні сценарні наслідки ризиків, що загрожують сталому розвитку держави, тому у проекті Основних засад варто передбачити окремий розділ, присвячений протидії загрозам стабільності вітчизняної економіки в контексті економічної безпеки України».

На знімку (зліва направо): Т. Єфименко, Б. Данилишин, О. Петрик

На знімку (зліва направо): О.Любіч, А. Дробязко, Б. Данилишин, Ю. Прозоров

На засіданні було обговорено питання розширення співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з Радою Національного банку Україні, представниками банківського середовища, науковцями тощо.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

12 вересня 2018 року




НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗШИРЮЮТЬ СПІВПРАЦЮ З УСПП

За запрошенням керівництва Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) науковці Академії фінансового управління – завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, д. е. н., професор Олександр Любіч та завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз, заслужений економіст України Світлана Сороко взяли участь у низці заходів, проведених УСПП: спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та УСПП, яке відбулося 20 липня 2018 року в приміщенні Торгово-промислової палати України, та урочистому прийомі для ділової спільноти з нагоди Дня підприємця, що відбулося 31 серпня 2018 року в приміщенні Уряду за адресою вул. Грушевського, 22.

На спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та УСПП 20 липня 2018 року серед учасників були представники парламенту, бізнесу, профільних асоціацій (хімічної промисловості, ІТ-індустрії), фондів державно-приватного партнерства, експерти та ін.

У засіданні брали участь Перший віце-президент Національної академії наук України, академік Антон Наумовець, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, колишній заступник Керуючого від України у Світовому банку Борис Соболєв, президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк, народний депутат України, д.е.н. Олександр Кірш, президент ТПП Геннадій Чижиков та ін.

Бізнес-громада відзначила, що без вирішення низки проблем (щодо збільшення трудової міграції, затримки з прийняттям комплексних і важливих для підприємництва законопроектів, спільних дій фінансового регулятора країни та уряду з полегшення доступу до кредитних ресурсів) буде складно забезпечити економічне зростання. «За таких обставин безпрецедентне зниження якості державного управління, відсутність консолідації дій гілок влади щодо подолання зазначених викликів обмежують можливості країни вийти на зростання економіки та добробуту українців. Ми пропонуємо уряду не відкладати ці питання на наступний період, а діяти вже зараз. Необхідно доопрацювати Стратегію розвитку промислового комплексу України, активізувати Національний комітет з промислового розвитку, запустити Експертно-кредитне агентство тощо», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

На знімку: виступ А. Кінаха

На знімку (зліва направо): А. Наумовець, О. Кірш, Л. Козаченко

На знімку: у залі засідань

На знімку (зліва направо): О. Любіч та С. Сороко; Б. Соболєв та О. Філонюк

На знімку (зліва направо): виступи Г. Чижикова та Б. Соболєва

Зокрема, УСПП та Антикризова рада наполягають на вимозі виділити в проекті державного бюджету на 2019 р. кошти на формування статутного капіталу Експортно-кредитного агентства та фінансове забезпечення його діяльності.

Представники бізнесу підтримали ініціативу Національного форуму «Трансформація України» щодо підготовки Концепції Стратегії трансформації України, до економічного блоку якої увійде значна частина пропозицій з «Платформи економічного патріотизму» – економічного плану дій для України, підготовленого цими організаціями.

За словами багатьох учасників засідання, воно виявилося дуже плідним, надало імпульс для пошуку нових відповідей на поставлені гострі питання щодо шляхів розвитку економіки країни.

31 серпня 2018 року у Києві відбулися урочистості для ділової спільноти, організовані УСПП з нагоди Дня підприємця. Участь у заході взяли парламентарі, представники центральних та місцевих органів державної влади, дипломатичного корпусу тощо.

Вітальні адреси бізнес-громаді надіслали Президент України, Прем’єр-міністр України, Голова Парламенту, низка найбільших державних організацій, національних та міжнародних організацій – партнерів УСПП. Підприємців привітали голова парламентського комітету з промислової політики Віктор Галасюк, президент ТПП Геннадій Чижиков, нардеп Леонід Козаченко, Руслан Болбочан – Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні, президент Будівельної палати України, Герой України Петро Шилюк, волонтерські організації – голова ГО «Жіноча варта» Олена Білецька та багато ін.

Учасники урочистого засідання обговорили пріоритети роботи провідної промислово-підприємницької організації України та її партнерів на початок ділового сезону, уже досягнуті в діалозі з урядом цілі та їх подальший розвиток тощо. Було зазначено, що за останній рік бізнес-спільноті вдалося досягти чималих результатів.

Увага УСПП прикута до розширення експортних можливостей вітчизняних товаровиробників. Окрім зони вільної торгівлі з ЄС, віднедавна така сама торговельна політика почала діяти у відносинах з Канадою. Однак частка експорту в Європу та Північну Америку зростає несуттєво, і вивозяться передусім сировина чи готова продукція, але під іноземними партнерськими брендами. На порядку денному – проведення за ініціативою УСПП спільного засідання Кабінету Міністрів України та Національного банку України щодо доступу підприємців до фінансових ресурсів, розроблення державної програм підтримки індустрії.

Серед пріоритетів початку ділового сезону, які лобіюватимуть у підприємницькому середовищі, – відновлення роботи Національного комітету з промислового розвитку, запуск Експортно-кредитного агентства тощо. Також в УСПП наразі проводять консультації з партнерами щодо проведення цієї осені за участю представників органів державної влади всеукраїнського форуму бізнесу щодо економічних перетворень на наступний електоральний період.

На знімку (зліва направо): Л. Козаченко, Г. Чижиков, В. Галасюк, А. Кінах, О. Білецька, П. Шилюк, Р. Болбочан

На знімку (зліва направо): В. Галасюк, А. Кінах, О. Любіч та Г. Чижиков

На знімку (зліва направо): Л. Козаченко, Г. Чижиков, О. Білецька, П. Шилюк

На знімку: у залі засідань

На згаданих зустрічах було обговорено питання налагоджування співпраці вчених ДННУ «Академія фінансового управління» з провідними товаровиробниками України, представниками банківського сектору, урядових структур та парламентарів.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 вересня 2018 року




ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄС: ОБГОВОРЕННЯ З НІМЕЦЬКИМИ ЕКСПЕРТАМИ

Фахівці Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці акцизного оподаткування тютюнових виробів. Захід проходив 10–12 липня 2018 р. у Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту “Підтримка реформи управління державними фінансами”.

Згідно з Додатком XXVIII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, слід «наблизити» вітчизняне законодавство до Директиви Ради 2011/64/ЄС від 21.06.2011 про структуру і ставки акцизів для тютюнових виробів (кодифікація) протягом двох років від дати набрання чинності Угодою (крім статей 7(2), 8, 9, 10, 11, 12, 14(1), 14(2), 14(4), 18, 19, для яких графік імплементації буде встановлений Радою асоціації пізніше; ці положення Україна може враховувати, якщо вважає за доцільне). Оскільки 1 листопада 2014 р. розпочалося тимчасове застосування низки положень Угоди про асоціацію, серед яких Додаток XXVIII, згаданий дворічний термін імплементації минув 1 листопада 2016 р. З огляду на це важливою є консультативна підтримка, яку експерти GIZ надають у цій сфері.

Фахівці з питань законодавчого регламентування й організації справляння акцизного податку Фрідріх Зеєвальд і Денніс Неррінгознайомили присутніх із положеннями Директиви Ради 2011/64/ЄС, яка визначає основні принципи гармонізації структури і ставок акцизного податку щодо тютюнових виробів (переробленого тютюну), а також з особливостями імплементації положень цієї Директиви у Німеччині.

Переробленим тютюном, згідно зі статтями 3–5 Директиви, є:

- сигарети (тютюн у ролах, котрий можна курити таким, яким він є, і що не є сигарами або сигарилами; тютюн у ролах, який шляхом простої непромислової обробки засипається в трубки цигаркового паперу; тютюн у ролах, котрий шляхом простої непромислової обробки загортається в цигарковий папір);

- сигари та сигарили (тютюн у ролах із зовнішньою обгорткою природного тютюну; тютюн у ролах із фільтром з обмолоченої суміші та із зовнішньою обгорткою нормального кольору сигари, відновленого тютюну, що повністю покриває виріб, у тому числі, за необхідності, фільтр, але не щодо загострених сигар, загострений кінець, у разі якщо частка, не включаючи фільтр чи мундштук, становить не менше 2,3 г і не більше 10 г, а окружність щонайменше однієї третини довжини не менше 34 мм);

- тютюн для куріння: 1) дрібно рублений тютюн для скручування в сигарети (тютюн, який був порізаний або іншим чином подрібнений, скручений у вигляді джгутів або спресований у блоки і котрий можна курити без подальшої промислової переробки); 2) інший тютюн для куріння (залишки тютюну, розфасовані для роздрібної торгівлі, які не є сигаретами, сигарами та сигарилами і які можна курити; залишками тютюну є залишки листя тютюну та побічні відходи, одержані від переробки тютюну чи виробництва тютюнових виробів).

У п. 1 ст. 7 Директиви йдеться про те, що до сигарет застосовуються: 1) адвалорний акциз у відсотках від максимальної роздрібної ціни з урахуванням усіх податків (можна не брати до уваги мито); 2) специфічний акциз, встановлений на одиницю продукту. Максимальну роздрібну ціну визначає виробник або імпортер сигарет.

Адвалорна і специфічна ставки акцизу мають бути однаковими для всіх видів сигарет (п. 2 ст. 7 Директиви), а відсоток специфічного компонента акцизу в сукупному податковому навантаженні на сигарети повинен визначатися на основі середньозваженої роздрібної ціни продажу (п. 1 ст. 8 Директиви). Ця ціна розраховується шляхом ділення загальної вартості всіх вироблених сигарет (з огляду на їхню максимальну роздрібну ціну з урахуванням усіх податків) на їх загальну кількість (п. 2 ст. 8 Директиви). Згідно з п. 4 ст. 8 Директиви Ради 2011/64/ЄС, специфічний акциз не може бути меншим за 7,5 % і більшим за 76,5 % сукупного податкового навантаження (ПДВ + адвалорний + специфічний акциз). Можна встановлювати мінімальний акцизний податок на сигарети (п. 6 ст. 8 Директиви Ради 2011/64/ЄС). У п. 2 ст. 10 Директиви йдеться про те, що загальна сума акцизу на сигарети повинна дорівнювати щонайменше 60 % середньозваженої роздрібної ціни продажу. Водночас ця сума не має бути меншою 90 євро за 1000 сигарет, незалежно від середньозваженої роздрібної ціни продажу. Країни ЄС, котрі стягують акциз у розмірі не менше 115 євро за 1000 сигарет, можуть не дотримуватися вимоги щодо згаданих 60 %.

Щодо сигар, сигарил і тютюну для куріння, то вже обов’язковим є дотримання у податковому законодавстві України п. 3 ст. 14 Директиви стосовно ставок акцизів, які слід встановлювати без розмежування всередині кожної групи за якістю, презентацією, походженням продукції, матеріалами, котрі використовуються при їх виробництві, характеристиками фірми-виробника чи за будь-яким іншим критерієм. Директивою також передбачено, що відносно цих тютюнових виробів ставки можуть бути або адвалорними (розраховуватися на базі максимальної роздрібної ціни), або встановлюватися у твердій сумі за кілограм (щодо сигар і сигарил – у твердій сумі за певну кількість одиниць продукції), або поєднувати адвалорну та специфічну компоненти. При цьому в разі застосування до сигар, сигарил і тютюну для куріння адвалорних чи змішаних ставок можна запроваджувати мінімальний розмір акцизу. Суми акцизу мають бути для: сигар або сигарил не нижчими 5 % від роздрібної ціни продажу, включаючи всі податки, або 12 євро за 1000 одиниць чи за кілограм; дрібно нарізаного тютюну для куріння, призначеного для скручування сигарет, не нижчими 48 % середньозваженої роздрібної ціни продажу або 60 євро за кілограм; іншого тютюну для куріння не нижчими 20 % від роздрібної ціни продажу, включаючи всі податки, чи 22 євро за кілограм.

У ст. 15 Директиви закріплено право виробників та імпортерів тютюнових виробів вільно встановлювати максимальні роздрібні ціни на них.

Висновки щодо відповідності вітчизняного податкового законодавства положенням Директиви Ради 2011/64/ЄС було зроблено в ході обговорення цього питання німецькими експертами з вітчизняними фахівцями. Зокрема, згідно з пп. 215.3.2 Податкового кодексу, в Україні підакцизними товарами в розрізі тютюнових виробів, тютюну і промислових замінників тютюну є: 1) тютюнова сировина і тютюнові відходи (код за УКТ ЗЕД 2401); сигари і сигарили (код за УКТ ЗЕД 2402100000); 2) сигарети з фільтром та без фільтра (код за УКТ ЗЕД 2402209020 й 2402209010); 3) тютюн і замінники тютюну, інші, промислового виробництва, тютюн «гомогенізований» або «відновлений», тютюнові екстракти та есенції (код за УКТ ЗЕД 2403). Не вся ця тютюнова продукція належить до «гармонізованих» підакцизних товарів. Зокрема, Директива Ради 2011/64/ЄС не регулює оподаткування акцизом тютюнової сировини, тютюнових відходів і тютюнових виробів не для куріння (з переліку, охопленого кодом УКТ ЗЕД 2403, «тютюном для куріння» є лише тютюн для куріння, у тому числі такий, що містить замінники тютюну в будь-якій пропорції). Потрібно наблизити вітчизняну структуру тютюнових виробів до європейських стандартів.

Базою оподаткування акцизним податком із застосуванням адвалорних ставок, згідно з п. 214.1 Податкового кодексу, є вартість товару за максимальними роздрібними цінами з урахуванням ПДВ й акцизного податку. В Україні максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари встановлюють виробники або імпортери шляхом декларування таких цін (п. 220.1 Податкового кодексу). Ці норми відповідають положенням Директиви Ради 2011/64/ЄС.

Відсоток вітчизняного специфічного компонента акцизного податку в сукупному податковому навантаженні на сигарети не визначається на основі їхньої середньозваженої роздрібної ціни продажу. В Україні ставки акцизу для сигарет із фільтром та без фільтра є змішаними й однаковими, а щодо сигар, сигарил та іншого тютюну для куріння – специфічними і не диференційованими (це кореспондує з положеннями Директиви Ради 2011/64/ЄС). Пунктом 125.3.3 Податкового кодексу встановлено мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку для сигарет.

Вимога Директиви щодо ставок акцизів для сигар, сигарил та тютюну для куріння, які слід встановлювати без розмежування всередині кожної групи за якістю, презентацією, походженням продукції, матеріалами, що використовуються при їх виробництві, характеристиками фірми-виробника чи за будь-яким іншим критерієм, нашою державою виконується.

Ставки акцизного податку щодо сигар, сигарил й іншого тютюну для куріння в Україні не є нижчими від мінімальних ставок їх оподаткування акцизами, встановлених Директивою. Наприклад, на 1 січня 2018 р. ставка акцизного податку для сигар та сигарил дорівнювала 726,15 грн за кілограм (у перерахунку на євро за курсом НБУ на 10 липня 2018 р. 1 : 30,6 вона становила 23,7 євро за кілограм за відповідної мінімальної ставки на території Європейського Союзу – 12 євро за кілограм).

Оскільки середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет в Україні не розраховується, складно порівняти співвідношення специфічної та адвалорної компонент акцизів, а також ПДВ із відповідними «рамковими» стандартами ЄС. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку для сигарет в Україні (на 1 січня 2018 р. 772,2 грн, тобто 25,2 євро за 1000 шт.) є більш як у 3 рази меншим за відповідний мінімальний показник в ЄС (90 євро). Проте, оскільки наразі для нашої країни не є обов’язковим дотримання вимог статті 10 Директиви Ради 2011/64/ЄС, ставки акцизного оподаткування сигарет можна підвищувати поступово, зважаючи на ризик збільшення обсягів їх контрабанди, тіньового виробництва і реалізації.

Висновки, зроблені за підсумками семінару, є важливими для розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо внесення змін до Податкового кодексу для виконання окремих положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

16 липня 2018 року





ВЧЕНІ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ОБГОВОРИЛИ НІМЕЦЬКИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД АКЦИЗНОГО ОПОДАТКУВАННЯ СПИРТУ ТА АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

Науковці Академії фінансового управління взяли участь у семінарі, присвяченому проблематиці акцизного оподаткування і здійснення податкового контролю на підприємствах із виробництва спирту та алкогольних напоїв. Захід проходив 12–14 червня 2018 року в Міністерстві фінансів України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами».

Оскільки Угода про асоціацію з ЄС зобов’язує Україну адаптувати податкове законодавство до визначених положень директив ЄС щодо акцизного оподаткування, тобто перейти до низки «мінімальних європейських стандартів» у справлянні акцизного податку, актуальності набуває вивчення можливостей запозичення нашою державою досвіду країн ЄС щодо адміністрування акцизів.

Фахівці з питань законодавчого регламентування та організації справляння акцизного податку Інгрід Дінкельман-Вендле, Фрідріх Зеєвальд та Денніс Неррінгрозповіли про особливості гармонізованих європейських норм щодо акцизного оподаткування спирту й алкогольних напоїв та їх імплементації в Німеччині, наголосивши на важливості правильної ідентифікації підакцизних товарів та забезпечення ефективного адміністрування податку.

Зокрема, експерти звернули увагу на те, що традиційним європейським інструментом обмеження ухилення від акцизного оподаткування є фінансова гарантія. Країни ЄС на власний розсуд вирішують, який механізм застосування фінансової гарантії обрати. Якщо в Німеччині внесення фінансової гарантії (блокування коштів на банківському рахунку суб’єкта господарювання) в розмірі місячної чи двомісячної суми акцизного податку з відповідного обороту алкогольних напоїв (залежно від їх виду) не є обов’язковим і стосується лише ризикових в аспекті оподаткування акцизних складів, то в Ірландії фінансова гарантія передбачена для всіх платників акцизу, а її сума залежить від рівня податкового ризику суб’єкта господарювання. Для нашої держави навряд чи буде доцільним перехід до ліберальнішої, ніж вітчизняна система податкових векселів, німецької моделі адміністрування фінансової гарантії.

Цікавим для України може бути також європейський досвід податкового нагляду за справлянням акцизів зі спирту та алкогольних напоїв (передусім перевірок платників податків без попередження). У Німеччині такі наглядові візити можуть відбуватися як до ризикових щодо оподаткування суб’єктів господарювання (насамперед, якщо фіксувалися факти податкового шахрайства або є така підозра), так і до випадково обраних платників акцизного податку (на основі інтуїтивного вибору співробітника податкового органу). Водночас у країні не встановлено вимоги стосовно мінімальної кількості наглядових візитів за певний період. Щодо великих підприємств Німеччини з виробництва спирту та алкогольних напоїв характерним є регулярне здійснення наглядових перевірок (великий оборот підакцизних товарів породжує високий ризик втрат акцизу в результаті шахрайства чи неумисних помилок), а суб’єктів малого бізнесу – платників акцизного податку можуть не відвідувати з метою проведення податкового нагляду один рік або навіть більше.

У нашій державі раніше відбувалися наглядові візити з можливістю податкового інспектора самостійно обирати будь-які об’єкти для спонтанної перевірки без попередження. Такі повноваження часто породжували зловживання, що стало причиною відмови від застосування перевірок із метою податкового нагляду. З огляду на це для України навряд чи буде прийнятним запозичення німецького досвіду наглядових візитів до випадково обраних платників акцизу. Натомість практика податкового нагляду «за сигналом» або на підставі оцінки ризику зловживань у сфері справляння акцизного податку може бути використана.

У Німеччині обсяг і глибину наглядової перевірки з питань дотримання законодавства у сфері акцизного оподаткування визначає співробітник податкового органу на основі результатів попередніх контрольних дій щодо суб’єкта господарювання та аналізу даних про його діяльність (у т. ч. операцій з підакцизними товарами). Крім того, для Німеччини звичною практикою є періодична заміна співробітників податкового органу, що здійснюють наглядові перевірки конкретного платника акцизного податку. Метою такої ротації контролерів є запобігання корупції та «уникнення сліпоти». Описаний підхід можна застосовувати в Україні.

Як правило, співробітник податкового органу країн ЄС під час проведення наглядової перевірки операцій з виробництва/обробки алкогольних напоїв повинен:

 вивчити й критично оцінити різні види операцій з підакцизними товарами, які відбуваються на акцизному складі;

 перевірити міцність та об’єм спирту (алкогольних напоїв) у чанах або інших ємкостях, порівняти ці дані із записами акцизного складу;

 довільно відібрати пробу продукції для її лабораторного аналізу на міцність та інші характеристики під час виробництва;

 довільно відібрати пляшку алкогольного напою для лабораторної перевірки її вмісту на міцність і хімічний склад під час розливу, порівняти дані аналізу з відповідними заявленими даними акцизного складу;

 зафіксувати факти витоку продукції, пошкодження обладнання, які спостерігаються під час наглядового візиту, а також дії акцизного складу для усунення цих порушень при виробництві алкогольних напоїв;

 зафіксувати інформацію про утилізацію фільтрових подушок, які використовуються, а також про спосіб утилізації спирту із труб обладнання;

 оцінити рівень контролю суб’єкта господарювання операцій з алкогольними напоями, зафіксувати будь-які ознаки проведення операцій без належного нагляду;

 зробити нотатки стосовно будь-яких порушень під час виробництва алкогольних напоїв, які можуть призвести до втрат чи псування продукції (несправне обладнання і т. ін.);

 зафіксувати факти виробництва або обробки невідомої алкогольної продукції;

 перевірити, як готова продукція переводиться до зони зберігання.

У семінарі взяли участь фахівці Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної фіскальної служби України, ДННУ “Академія фінансового управління”, Науково-дослідного інституту фіскальної політики Національного університету Державної фіскальної служби України, представники виробників алкогольних напоїв України та їх асоціацій.

Медіа-центр
Академії фінансового управління

15 червня 2018 року





ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ, АКАДЕМІК НАН УКРАЇНИ, Д.Е.Н., ПРОФЕСОР ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У РОБОТІ МІЖНАРОДНОЇ ПРОГРАМИ «БЕЗПЕКА В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ: ЗАГАЛЬНІ ВИКЛИКИ, СТІЙКЕ МАЙБУТНЄ»

28−31 травня у Бухаресті (Румунія) працювала інтерактивна платформа ("Security in the Black Sea Region. Shared challenges, sustainable future" Program, SBSR).

На запрошення Romanian “Mihai Viteazul” National Intelligence Academy та Harvard University від 20.03.2018 р. президент Академії Тетяна Єфименко у складі делегації від України взяла участь у програмному заході «Безпека в Чорноморському регіоні: загальні виклики, стійке майбутнє» ("Security in the Black Sea Region. Shared challenges, sustainable future" Program, SBSR), організованому Адміністрацією президента Румунії в партнерстві з Гарвардською школою вищого державного управління, національним центром розвідки (США) та іншими установами.

SBSR є інтерактивною та спільною платформою для проведення дискусій щодо внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на безпеку та регіональний розвиток Чорноморського регіону. Ціль Програми полягає в сприянні підвищенню рівня розуміння найгостріших проблем регіону, від енергетичної безпеки до кіберзлочинності чи тероризму, та формуванні спільного бачення безпечного майбутнього як платформи для регіональної співпраці на найближчий період та на перспективу.

У рамках Програми Тетяна Іванівна Єфименко запропонувала на підставі результатів науково-дослідних робіт Академії фінансового управління шляхи посилення протидії країн Чорноморського регіону та їх партнерів загрозам економічної дестабілізації, пов'язаним із тенденціями фінансової невизначеності.

Відповідно до заходів Програми, політики, представники наукових кіл, експерти з питань безпеки та посадові особи з 10 країн світу, включаючи представників наднаціональних органів Європейського Союзу та НАТО, особливу увагу присвятили аналізу суперечливих процесів, що відбуваються в регіоні, а також розробленню альтернативних сценаріїв спільних дій у контексті стратегічного передбачення розвитку подій у Чорноморському регіоні.

У процесі дискусій було підтримано пропозиції Академії про віднесення до пріоритетів спільних політичних планів економічної складової з використанням засобів та інструментів наднаціонального регулювання, передбачених рішеннями відповідних структур ООН, ЄС, а також авторитетних міжнародних організацій зі стандартів фінансової звітності, зокрема Міжнародного консорціуму з управління державними фінансами (ICGFM).

На знімку: учасники Міжнародної програми «Безпека в Чорноморському регіоні: загальні виклики, стійке майбутнє»

На знімках: свідоцтво про участь у конференції вручає ректор "Mihai Viteazul" National Intelligence Academy п. Адріан Іван ( Adrian Ivan)

На знімку: засідання робочої групи з розроблення сценаріїв протидії впливу зовнішніх і внутрішніх загроз дестабілізації національної безпеки (учасники з України, Грузії, Румунії, Азербайджану)

Медіа-центр
Академії фінансового управління

05 червня 2018 року



 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24
©2003